20.04.2007.

Володимир Кисіль

КАМПАЙ

Ми в Токіо привезли з України
Чарівную слов´янськую весну
Співали пісню рідну солов´їну
Акордами японського дощу.
Як близьких друзів нас тут зустрічали
І в океан світилися вогні,
А сінтонінські та буддійські храми
Нам розкривали тайності земні.

Кампай! Дзвеніли рюмки і бокали
І розлітались бризги від вина
Кампай! За Фуміко і за Тетяну
Саке горячий пили ми до дна.
Кампай! Дзвеніли рюмки і бокали
І розлітались бризги від вина
Кампай! За Фуміко і за Тетяну
Саке горячий пили ми до дна.

Заночувать рішили ми в рьокані
В сімейному готелі Юко-сан
Де ми сиділи й спали на татамі
Юкат одівши на свій голий стан.
Нас пригощали сушами й сасімі
Та краб кагані куштувать дали
І у кімнату з ароматом ківі
На чайну церемонію вели.

Конітіва японці нам казали
Та гейші посміхалися услід
А ми танок гуцульський танцювали
Як розпустила сакура свій цвіт.
Нас стали звати справжні самураї
Хоча були ми просто козаки
І у далекому чужому краї
Банзай! Кричали юнки й юнаки.

20.04.2007.

Володимир Кисіль

КИЇВСЬКА ЧАЙКА

Кружляє чайка низько над Дніпром,
Пірнає в воду й вгору йде щосили,
Щоб високо піднятись над мостом.
Що берег правий з´єднує із лівим.
Печерським пагорбам змахне своїм крилом
Та облетить всі церкви золотії,
А Володимир із святим хрестом
Лиш посміхнеться – він її радіє.

Вона порине в синій небокрай
До сонця доторкнеться і з любов´ю
Заводить пісню про свій рідний край,
Що зветься так красиво Оболонню.
Для неї все тут рідне, все святе
Пісок пекучий чи туман в світанні,
Бо провела дитинство золоте
Де хвилі розбиваються об камні.

Вона проводить баржі й кораблі
В краї далекі за Дніпра пороги
Із ранку і до пізньої зорі
Бажає їм щасливої дороги.
І так щодня на протязі років
Вона ні сну, ні спокою не знає
Ось знову з дальніх рейсів моряків
З веселкою привітно зустрічає.

 1...    2...     3...    4...   5...   6...   7...  8...   9... читати далі >>>