Церква в Брусилове в 18 веке

 

Логотип сайта

"Стефан, Божою милістю король Польський, надає цю грамоту Яцьку Бутовичу на відбудову містечка Брусилова і надання Брусилову Магдебурзького права."
(дано у Варшаві на сеймі вільнім, дня сімнадцятого лютого, року 1585)

Река Здвиж

Брусилівський час  

УКР

РОС

ENG


СТАТТІ

 

 

СТАТТІ ПРО ІСТОРІЮ

Віктор Ткаченко "Про голодомор і історичну пам'ять"
Лист члена ЛКСМУ Г. І. Ткаченка Секретарю ЦК КП(б]У С. В. Косіору
В.З. Савченко "Де ж той Здвиженськ?"
В. Кисіль "Брусилів в складі Київської Русі"
В. Кисіль "Брусилів під владою Польщі"
В. Кисіль "Брусилів і царська Росія"
О.М. Іващенко "Брусилівський район напередодні Великої Вітчизняної війни"
О.М. Іващенко "Початок війни, та організація підпілля на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Підпільна та партизанська боротьба на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (1 частина)"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (2 частина)"
Я. Галайчук  "На березі Здвижа"
О.М. Макаренко "Кістлявою рукою..."
М. Поліщук  "Соловіївка: 1933"
Я. Галайчук "З історії наших сіл"
Створення комсомолу на Брусилівщині
Серпневе повстання 1918 року
І. Мордалевич  "Як встановлювалася Радянська влада на Брусилівщині"
В. Кисіль "Чому Брусилів не став містом?" (частина перша)
В. Кисіль "Чому Брусилів не став містом?" (частина друга)
Б. Роздобудько  "Археологія Житомирської області"
Б. Роздобудько  "Землі Житомирської області  в складі Київської Русі"
Б. Роздобудько  "Монголо-татарська навала та литовське князівство на території Житомирської області"
"Брусилів під час окупації" за матеріалами В. Ткаченка "В лиху годину", ч. 1.
"Брусилів під час окупації" за матеріалами В. Ткаченка "В лиху годину", ч. 2
Я. Галайчук   "Чи був Т.Г. Шевченко в Брусилові?"
В. Святненко "Родовід Бутовичів" Ч. 1. уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини" 
В. Святненко "Родовід Бутовичів" Ч. 2. уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини"
В. Святненко "По дорозі до давнього Здвиженська"  Ч. 1.
В. Святненко "По дорозі до давнього Здвиженська"  Ч. 2.
В. Святненко "ТАЄМНИЦІ СТАРОГО БРУСИЛОВА: Римо-католицький костьол та капуцинський монастир"  Ч. 1.
В. Святненко "ТАЄМНИЦІ СТАРОГО БРУСИЛОВА: Римо-католицький костьол та капуцинський монастир"  Ч. 2.

ЧИ БУВ Т.Г. ШЕВЧЕНКО В БРУСИЛОВІ ?

Я. Галайчук

З літопису життя і творчості Т. Шевченка можна довідатись, що великий український поет побував в різні часи в багатьох місцях України. І тут, а не тільки в творчості, він став прикладом для письменників і художників на всі часи, зразком єднання з народними масами.

У цій статі ми поставили за мету довести, що Шевченко перебував у самому Брусилові в останніх числах жовтня 1846 року.

Багато подорожей Шевченка називають "археологічними". Відомо, що остання археологічна подорож Шевченка тривала в межах 21 вересня – 29 жовтня 1846 року на Поділлі, Волині і Київщині. 2 і 3 жовтня ми знаходимо Шевченка в Камянець-Подільську, незабаром він виїжджає для змалювання Почаївської лаври і перебуває там принаймні до 20 жовтня.

Останню декаду жовтня Шевченко приділив подорожі з Почаєва до Києва через Кременець, Дубно, Острог, Корець, Новоград-Волинський і Житомир.

Офіційно на Шевченка-археолога покладено було зібрати фольклорний матеріал, оглянути визначні урочища та могили і зробити ескізи з них, зібрати, де можна, давні акти і грамоти і, нарешті, змалювати в акварелі Почаївську лавру.

Речовими наслідкам подорожі Шевченка 1846 р. залишився його альбом з піснями, а художнє осмислення баченого ті вивченого кожний читач може знайти у двох творах Шевченка – поемі "Варнак" та однойменній повісті, які по суті становлять одну величну епопею боротьби закріпаченого селянства проти ненависного  панства. "Я різав все, що паном звалось" - заявляє і чинить народний месник Варнак, один з-над р. Ікви, другий з-над р. Стирі.

Відчуваємо, що обидва твори Шевченка пронизані колізіями боротьби історичного Кармелюка. Вони безумовно ввібрали у себе окремі елементи з "Пісні про Кармелюка", записаної поетом в Кам´янці-Подільську.

На Київщині Шевченка здавна цікавили пісні про Бондаренка і сама історична постать північного ватажка "Коліївщини", революційного руху кріпаків на Правобережній Україні.

Отже, по дорозі з Житомира на Київ у Шевченка була щаслива нагода ще ближче ознайомитись з піснями та народними переказами про Івана Бондаренка.

З Житомира на Київ за 40-х років XIX ст. вело дві дороги: одна – поштова, новіша, через Студеницю, Радомишль, Раковичі, Рожев, Мотижин і Білогородку, друга – воєнна –"старий шлях" через Студеницю, Коростишів, Привороття, Брусилів, Грузьку, Бишів і Білогородку.

Про останню, воєнну дорогу Фундуклей, київський губернатор, писав у ті самі 40 роки: "Крім важливості її в воєнному відношенні, вона має значення також і для торгівлі. Всі проїжджаючі не на поштових  конях у Житомир звичайно направляються цією дорогою для скорочення шляху і для уникнення великих пісків під Радомишлем".

Уже одна ця обставина могла становити достатній мотив для Шевченка,  що поспішав до Києва, обрати другий тракт, - через Брусилів. Та були і значно значніші мотиви у Шевченка обрати саме другу дорогу з Житомира на Київ.

За народними переказами і піснями про Бондаренка, записаними поетом ще в 1843 р. в околицях Вишгорода, на північ від Києва, Шевченкові відомо було, що Бондаренко походив з кріпаків с. Грузької, що там жила його мати, що діяв Бондаренків гайдамацький загін в Бишеві, що розгромлено цей загін в Макарові, а самого Бондаренка страчено в Чорнобилі.

За час співробітництва Шевченка в київській Археологічній комісії йому могли бути відомі вже з документів і такі факти, що центром гайдамацького руху 1768 р. на півночі Київщини став Брусилів, що правою рукою Івана Бондаренка був Корній Москаленко, походженням, як гадають, з села Осівці, що вони разом з загоном козаків в'їхали в Брусилів з боку с. Дідівщини і «покаравши» тут, у Брусилові шляхту і рандарів та поповнивши свої ряди Брусиловськими кріпаками і міщанами-ремісниками, направилися в Грузьку, а потім у Бишів, Копилів, Рожев, Макарів, Андріївну.

Рух цей кріпаків набрав таких розмірів, що викликав занепокоєння польського уряду і сейму.

Є ще й третя вказівка, що Шевченкова дорога з Житомира на Київ лежала через Брусилів і Бишів. Це "Пісня про Бондаренка" з Шевченкового альбому 1864 р., записана десь по цій саме дорозі.

 

 

  <<< повернутися назад

 

© 2007-2010 "Брусилів-Онлайн". Усі права захищені. Пишіть нам на електронну пошту

Повне або часткове використання матеріалів дозволяється за умови посилання на "Брусилів-Онлайн" ( для Інтернет-ресурсів - наявність активного гіперпосилання на http://brusilov.org.ua/ ).
Адміністрація сайту не несе відповідальність за достовірність інформації рекламного характеру.
Адміністрація сайту не завжди поділяє думки авторів.
Авторські права на статті, твори літератури чи мистецтва, що представлені на цьому сайті, належать їх авторам.