Церква в Брусилове в 18 веке

 

Логотип сайта

"Стефан, Божою милістю король Польський, надає цю грамоту Яцьку Бутовичу на відбудову містечка Брусилова і надання Брусилову Магдебурзького права."
(дано у Варшаві на сеймі вільнім, дня сімнадцятого лютого, року 1585)

Река Здвиж

Брусилівський час  

УКР

РОС

ENG


СТАТТІ

 

 

СТАТТІ ПРО ІСТОРІЮ

Віктор Ткаченко "Про голодомор і історичну пам'ять"
Лист члена ЛКСМУ Г. І. Ткаченка Секретарю ЦК КП(б]У С. В. Косіору
В.З. Савченко "Де ж той Здвиженськ?"
В. Кисіль "Брусилів в складі Київської Русі"
В. Кисіль "Брусилів під владою Польщі"
В. Кисіль "Брусилів і царська Росія"
О.М. Іващенко "Брусилівський район напередодні Великої Вітчизняної війни"
О.М. Іващенко "Початок війни, та організація підпілля на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Підпільна та партизанська боротьба на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (1 частина)"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (2 частина)"
Я. Галайчук  "На березі Здвижа"
О.М. Макаренко "Кістлявою рукою..."
М. Поліщук  "Соловіївка: 1933"
Я. Галайчук "З історії наших сіл"
Створення комсомолу на Брусилівщині
Серпневе повстання 1918 року
І. Мордалевич  "Як встановлювалася Радянська влада на Брусилівщині"
Я. Галайчук   "Чи був Т.Г. Шевченко в Брусилові?"
В. Кисіль "Чому Брусилів не став містом?" (частина перша)
Б. Роздобудько  "Археологія Житомирської області"
Б. Роздобудько  "Землі Житомирської області  в складі Київської Русі"
Б. Роздобудько  "Монголо-татарська навала та литовське князівство на території Житомирської області"
В. Кисіль "Чому Брусилів не став містом?" (частина друга)
"Брусилів під час окупації" за матеріалами В. Ткаченка "В лиху годину", ч. 1.
"Брусилів під час окупації" за матеріалами В. Ткаченка "В лиху годину", ч. 2
В. Святненко "Родовід Бутовичів" Ч. 1. уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини" 
В. Святненко "Родовід Бутовичів" Ч. 2. уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини"
В. Святненко "Родовід Бутовичів"  Ч. 3. уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини" 
В. Святненко "По дорозі до давнього Здвиженська"  Ч. 1.
В. Святненко "По дорозі до давнього Здвиженська"  Ч. 2.
В. Святненко "ТАЄМНИЦІ СТАРОГО БРУСИЛОВА: Римо-католицький костьол та капуцинський монастир"  Ч. 1.
В. Святненко "ТАЄМНИЦІ СТАРОГО БРУСИЛОВА: Римо-католицький костьол та капуцинський монастир"  Ч. 2.

ЧОМУ БРУСИЛІВ НЕ СТАВ МІСТОМ ?
(частина перша)

В. Кисіль

Народ який не знає свого минулого – це народ без майбутнього. І не має значення, чи мова йде про історію країни, міста, села чи селища. Адже літопис кожного окремого поселення лягає цеглиною в загальну історичну домівку держави, слугує стрижнем духовного розвитку цілої нації. Для одних - це довгий тернистий шлях становлення та розвитку, який своїми коріннями сягає прадавньої трипільської культури, для інших – це нетривалий період зміни декількох поколінь. Одні міста і села, витримавши навали завойовницьких війн та історичних лихоліть, розбудувались і перетворились на великі модерні міста, інші з плином часу занепадали, а деяких вже навіть не знайти на сучасній географічній мапі України. Так і наш Брусилів, який тривалий час перетворювався з розвинутого древнього культурного, промислового, сільськогосподарського і торгового центру на шляху "від Кракова до Кийова" на запустіле безперспективне село, розміщене всього за 80 км від столиці.

В зв´язку з цим досить цікаво було б дізнатися, чому Брусилів "деградував" в своєму розвитку, з яких часів почалася його депресія та що цьому передувало. Хотілося б мати правдиву картину його занепаду, основану на реальних фактах, а не ідеологічній пропаганді чи державній доцільності тих чи інших урядів. І як виявляється, для цього не потрібно занурюватись в усю глибинну більш як 900-літню історію нашого селища (а за деякими відомостями на території сучасного Брусилівського району існували поселення пізньої трипільської культуру ще в III -II тисячолітті до нашої ери), а достатньо зробити ґрунтовний аналіз історичної статистики та деяких невідомих донині архівних документів останнього століття.

Відомо, що ще з давніх-давен і до наших днів статус міста чи села визначався, в першу чергу, кількісним складом його населення. При збільшенні чисельності жителів населеного пункту до певним чином визначеної кількості, село стає селищем, селище – містом, місто отримує статус райцентра чи обласного центра і т.п. Саме тому, спочатку варто проаналізувати зміни кількісного складу населення Брусилова від часів, коли воно було досить розвинутим містечком, й до теперішніх днів. Спробуємо це зробити в порівнянні з сусідніми та деякими іншими містами та селищами Житомирської області ("Історія міст і сіл Української РСР: Житомирська область", с.121, 343, 357, 410, 438, 550, 559, 566, 584), а для зручності всі дані представимо у вигляді таблиці.

Місто Рік, на які представлені дані Кількість жителів, чоловік
Брусилів 1852 5288
1917 7000
1972 3780
2006 5385
Андрушівка 1911 2359
1920 5110
1972 11200
2006 9832
Коростишів 1850 3941
1972 22200
2006 25735
Попільня 1900 106
1972 4300
2006 6109
Радомишль 1849 5120
1913 15000
1972 13900
2006 15252
Народичі 1868 1946
1897 5300
1972 5900
2006 2585

Як бачимо, в середині XIX століття містечко Брусилів було найбільшим в окрузі, хоча входило до Радомисльського повіту, а на початку XX століття і до встановлення радянської влади по кількості жителів воно поступалося тільки повітовому Радомислю. А на початку 1900 року в Брусилові проживало біля 6,5 тисяч чоловік. В цей час в містечку була лікарня та 22 приватні школи. Слід також відмітити, що в середині XIX та на початку XX століття майбутній районний центр Брусилова Коростишів значно поступався йому по кількості жителів. А що ж сталося потім?

Після встановлення радянської влади часті, а й часом безглузді, адміністративно-територіальні реформи дуже дорого коштували брусилівчанам. Саме вони стали найголовнішою причиною занепаду Брусилова. Так, в березні 1923 року Брусилівський район увійшов до Білоцерківського округу Київської губернії, в червні 1925 року - до складу Київського округу, в 1932 році - в Київську область, а 12 вересня 1937 року – в новоутворену  Житомирську область. В грудні 1962 року Брусилівський район ліквідовано, а населені пункти передані до реорганізованого Коростишівського району. При цьому Коростишів отримав найбільше в той час, а Брусилів, звісно, найбільше втратив. За рахунок такого об´єднання Коростишівський район перетворився, після Овруцького і Коростенського, в найбільший в області, що давало йому значні обласні і республіканські преференції. Державні кошти вкладались в своє місто, а Брусилів став "рибальською та мисливською вотчиною" партійних функціонерів та державних чиновників області й району, про що досить влучно пише в своїй книзі "Як живеться пані провінції у Житомирі?" письменник, наш земляк Олексій Опанасюк. Лише у червні 1990 року, завдячуючи відселенню людей з постраждалих від радіаційного забруднення Народичів, Брусилівський район був відновлений в якості самостійної адміністративно-територіальної одиниці у складі Житомирської області.

1...      2...

  <<< повернутися назад                          читати далі >>>

 

 

© 2007-2010 "Брусилів-Онлайн". Усі права захищені. Пишіть нам на електронну пошту

Повне або часткове використання матеріалів дозволяється за умови посилання на "Брусилів-Онлайн" ( для Інтернет-ресурсів - наявність активного гіперпосилання на http://brusilov.org.ua/ ).
Адміністрація сайту не несе відповідальність за достовірність інформації рекламного характеру.
Адміністрація сайту не завжди поділяє думки авторів.
Авторські права на статті, твори літератури чи мистецтва, що представлені на цьому сайті, належать їх авторам.