Церква в Брусилове в 18 веке

 

Логотип сайта

"Стефан, Божою милістю король Польський, надає цю грамоту Яцьку Бутовичу на відбудову містечка Брусилова і надання Брусилову Магдебурзького права."
(дано у Варшаві на сеймі вільнім, дня сімнадцятого лютого, року 1585)

Река Здвиж

Брусилівський час  

УКР

РОС

ENG



СТАТТІ

 

 

СТАТТІ ПРО ІСТОРІЮ

Віктор Ткаченко "Про голодомор і історичну пам'ять"
Лист члена ЛКСМУ Г. І. Ткаченка Секретарю ЦК КП(б]У С. В. Косіору
В.З. Савченко "Де ж той Здвиженськ?"
В. Кисіль "Брусилів в складі Київської Русі"
В. Кисіль "Брусилів під владою Польщі"
В. Кисіль "Брусилів і царська Росія"
О.М. Іващенко "Брусилівський район напередодні Великої Вітчизняної війни"
О.М. Іващенко "Початок війни, та організація підпілля на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Підпільна та партизанська боротьба на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (1 частина)"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (2 частина)"
Я. Галайчук  "На березі Здвижа"
О.М. Макаренко "Кістлявою рукою..."
М. Поліщук  "Соловіївка: 1933"
Я. Галайчук "З історії наших сіл"
Створення комсомолу на Брусилівщині
Серпневе повстання 1918 року
І. Мордалевич  "Як встановлювалася Радянська влада на Брусилівщині"
Я. Галайчук   "Чи був Т.Г. Шевченко в Брусилові?"
В. Кисіль "Чому Брусилів не став містом?" (частина перша)
В. Кисіль "Чому Брусилів не став містом?" (частина друга)
Б. Роздобудько  "Археологія Житомирської області"
Б. Роздобудько  "Землі Житомирської області  в складі Київської Русі"
Б. Роздобудько  "Монголо-татарська навала та литовське князівство на території Житомирської області"
"Брусилів під час окупації" за матеріалами В. Ткаченка "В лиху годину", ч. 1.
"Брусилів під час окупації" за матеріалами В. Ткаченка "В лиху годину", ч. 2
В. Святненко "Родовід Бутовичів" Ч. 1. уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини" 
В. Святненко "Родовід Бутовичів" Ч. 2. уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини"
В. Святненко "Родовід Бутовичів"  Ч. 3. уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини" 
В. Святненко "По дорозі до давнього Здвиженська"  Ч. 1.
В. Святненко "По дорозі до давнього Здвиженська"  Ч. 2.
В. Святненко "ТАЄМНИЦІ СТАРОГО БРУСИЛОВА: Римо-католицький костьол та капуцинський монастир"  Ч. 1.
В. Святненко "ТАЄМНИЦІ СТАРОГО БРУСИЛОВА: Римо-католицький костьол та капуцинський монастир"  Ч. 2.

ЗЕМЛІ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ В СКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Б. Роздобудько

З утворенням феодальної держави Київської Русі древлянська земля однією з перших увійшла до її складу. Київський князь Олег підкорив та обклав даниноюдревлян 883 року, а в 907 році вони вже брали участь у переможному поході на Візантію. Під проводом своїх князів древляни вперто боролися за незалежність від київських князів. 913 року, після смерті Олега, вони відмовилися платити данину його наступнику Ігорю.

В 914 році Ігор знову підкорив їх. Але древляни продовжували боротьбу проти сваволі Ігоря та його ставлеників і пізніше. В 945 році вона закінчилася смертю Ігоря і знищенням його війська. Повстання 945 року було першим і одним із найбільших антифеодальних повстань у Київській Русі. Княгиня Ольга, дружина Ігоря, жорстоко розправилася з повстанцями. Водночас вона змушена була провести адміністративну реформу, якою регламентувалися повинності з феодальне належного населення.

Після зруйнування Іскоростеня центром древлянської землі стало одне з найдавніших міст, міцна фортеця і важливий ремісничий центр — Вручій (Овруч). За оволодіння Овручем і древлянською землею точилася боротьба між синами князя Святослава — Ярополком та Олегом. Ярополк тоді був київським князем, а Олег володів древлянською землею, яку одержав ще за життя батька. В ході цієї боротьби Олег у 977 році загинув і був похований "у Вручего". З цього часу древлянські землі остаточно ввійшли до складу великокнязівських володінь. Овруч був резиденцією одного з князів - Рюрика Ростиславовича, який з 1170 до 1210 (з деякими перервами) займав великокнязівський стіл.

Під безпосереднім контролем київського великого князя з середини XII ст. перебувало місто Котельнич, на той час міцна фортеця, важливий стратегічний пункт у системі оборони давньоруських земель. За володіння містом з київським великим князем Ізяславом Мстиславовичем в 1146 та 1148 роках боролися князі Святослав Всеволодович та син Юрія Долгорукого Ростислав Юрієвич, якому допомагав батько. Боротьбу за древлянські землі в середині XIII ст. вели також галицько-волинські князі Данило Галицький та його син Шварн Данилович.

У південній частині Житомирської області збереглися залишки міцних сторожових фортець періоду Київської Русі, що відігравали роль форпостів у боротьбі з степовими кочовиками, зокрема з половцями. Найвизначнішими з них, крім Котельнича, були Здвижень, Колодяжин, Дверень та інші міста. До наших днів збереглася в реконструйованому вигляді дуже цікава пам´ятка кам´яної архітектури XII ст. ст.- Василівська церква, збудована князем Рюриком Ростиславичем в Овручі. На території сучасної Житомирщини археологами було знайдено коштовне намисто, діадеми, браслети, персні, наручні, золотий і срібний посуд, зброю, збрую. Так, з великою майстерністю і смаком виконані золоті колти, знайдені у містечку Мирополі, золоті гривни з емалевим зображенням з Кам´яного Броду тощо. На околиці с. Биків Брусилівського району виявлені городище та могильник часів Київської Русі, а поблизу с. Лазарівки – давньоруські кургани.

(Джерело: "Історія міст і сіл Української РСР: Житомирська область",  К., 1972").

 

 

 <<< повернутися назад

 

© 2007-2010 "Брусилів-Онлайн". Усі права захищені. Пишіть нам на електронну пошту

Повне або часткове використання матеріалів дозволяється за умови посилання на "Брусилів-Онлайн" ( для Інтернет-ресурсів - наявність активного гіперпосилання на http://brusilov.org.ua/ ).
Адміністрація сайту не несе відповідальність за достовірність інформації рекламного характеру.
Адміністрація сайту не завжди поділяє думки авторів.
Авторські права на статті, твори літератури чи мистецтва, що представлені на цьому сайті, належать їх авторам.