Церква в Брусилове в 18 веке

 

Логотип сайта

"Стефан, Божою милістю король Польський, надає цю грамоту Яцьку Бутовичу на відбудову містечка Брусилова і надання Брусилову Магдебурзького права."
(дано у Варшаві на сеймі вільнім, дня сімнадцятого лютого, року 1585)

Река Здвиж

Брусилівський час  

УКР

РОС

ENG


СТАТТІ
 

СТАТТІ ПРО ІСТОРІЮ

Віктор Ткаченко "Про голодомор і історичну пам'ять"
Лист члена ЛКСМУ Г. І. Ткаченка Секретарю ЦК КП(б]У С. В. Косіору
В.З. Савченко "Де ж той Здвиженськ?"
В. Кисіль "Брусилів в складі Київської Русі"
В. Кисіль "Брусилів під владою Польщі"
В. Кисіль "Брусилів і царська Росія"
О.М. Іващенко "Брусилівський район напередодні Великої Вітчизняної війни"
О.М. Іващенко "Початок війни, та організація підпілля на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Підпільна та партизанська боротьба на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (1 частина)"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (2 частина)"
Я. Галайчук  "На березі Здвижа"
О.М. Макаренко "Кістлявою рукою..."
М. Поліщук  "Соловіївка: 1933"
Я. Галайчук "З історії наших сіл"
Створення комсомолу на Брусилівщині
Серпневе повстання 1918 року
І. Мордалевич  "Як встановлювалася Радянська влада на Брусилівщині"
Я. Галайчук   "Чи був Т.Г. Шевченко в Брусилові?"
В. Кисіль "Чому Брусилів не став містом?" (частина перша)
В. Кисіль "Чому Брусилів не став містом?" (частина друга)
Б. Роздобудько  "Археологія Житомирської області"
Б. Роздобудько  "Землі Житомирської області  в складі Київської Русі"
Б. Роздобудько  "Монголо-татарська навала та литовське князівство на території Житомирської області"
"Брусилів під час окупації" за матеріалами В. Ткаченка "В лиху годину", ч. 1.
"Брусилів під час окупації" за матеріалами В. Ткаченка "В лиху годину", ч. 2
В. Святненко "Родовід Бутовичів" Ч. 1. уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини" 
В. Святненко "Родовід Бутовичів" Ч. 2. уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини"
В. Святненко "Родовід Бутовичів"  Ч. 3. уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини" 
В. Святненко "По дорозі до давнього Здвиженська"  Ч. 1.
В. Святненко "По дорозі до давнього Здвиженська"  Ч. 2.
В. Святненко "ТАЄМНИЦІ СТАРОГО БРУСИЛОВА: Римо-католицький костьол та капуцинський монастир"  Ч. 1.
В. Святненко "ТАЄМНИЦІ СТАРОГО БРУСИЛОВА: Римо-католицький костьол та капуцинський монастир"  Ч. 2.

"Брусилів під час окупації"
за матеріалами В. Ткаченка "В лиху годину"

(Частина друга)

Щодо брусилівської поліції, то вона. Розповідають, була надійною опорою окупантів. Її послугами користувалися навіть і в сусідніх районах. Свою жорстокість брусилівські поліцаї показали під час розправи над жителями села Струцівки Коростишівського району за зв'язки з партизанами. Там вони кидали живих дітей у полум´я палаючих хат.

Для населення всього Брусилівського району було справжнє свято, коли в серпні сорок третього року, одна каральна акція брусилівської жандармерії і поліції проти партизанів під Мар´янівкою закінчилось повним розгромом. Не з перемогою повернулися в Брусилів, а більш як з десятком своїх трупів, серед яких був і начальник жандармерії Гофман.

Гофман – це був справжній тиран і людоненависник. Він задавав тон жорстокості всім каральним службам у районі.

Чув я від людей, - сказав Михайло Кирилович Нечипоренко, - що Гофман спеціально напросився в Брусилів служити. Нібито, хотів помститися за те, що в вісімнадцятому році в наших місцях був убитий хтось із його рідних. Мабуть, тоді, коли в Брусилові сталося партизанське повстання проти німецьких загарбників.

Люди боялися зустрітися з Гофманом на дорозі. Бо як щось німцю не сподобається, то зразу пускав у хід нагайку, або зацькує собакою. З нагаєм із свинцевим наконечником та злющою, як і він, собакою Альфою фашист не розлучався.

Побачив раз Гофмана на вулиці місцевий житель Макаренко Петро і поспішив на город, щоб не втрапити німцю на очі. Погнався фашист за ним, догнав у полі і збив чоловіка з ніг. Став піднімати брили землі і гатити ними в лежачого. Мало не прибив невинну людину.

Та ось, - продовжував Михайло Кирилович, - розкажу й про свою пригоду.

Жив тоді Гофман у Ковриженковій хаті при вході на Тихі Верби. Якось ішов я з книжками з гімназії мимо бібліотеки і пожежної вишки. Гофман сидів біля відкритого вікна. Помітив мене. Щось наказав Альфі, і та – з вікна й скаче прямо на мене. З переляку я став наче паралізований. Здавалось, ще мить – і страшний псюга плигне на мене. І в той момент з вікна почувся голос:

- Цурюк!

Собака різко загальмував, мало не вткнувшись у мене мордою, повернувся і подався до свого хазяїна.

Га-га-га-га… - почувся в вікні гучний регіт. Розвеселився фашист, що перелякав дитину.

А я довго не міг зрушити з місця, поки не відійшов від переляку.

Чув я немало подібних історій, зв´язаних з Гофманом, і від інших людей.

Згадує Артеменко Павло, мій колишній однокласник.

Ішов він по центральній вулиці на роботу – працював під Водотиями на торфорозробках. А з протилежного боку по тротуару навстріч Гофман. Щось йому не сподобалось у хлопцеві: чи не так подивився, чи не привітав через дорогу. По команді хазяїна собака метнувся через дорогу і звалив хлопця на каміння. Перейшов через дорогу і сам Гофман та й став гамселити лежачого ногами.

Після того випадку почав Павло ходити на роботу околицями, щоб не зустрітися з бандитом.

Отакий був звір.

Почуття приреченості на невільницьке існування не покидало. Виходу не було видно. Зажевріла була якась надія в травні після чутки, що радянські війська визволили Харків. Але й та надія скоро розвіялася як дим, бо зазнали там наші тяжкої поразки.

Фашисти стрімко розгортали літній наступ, на півдні рвалися до Волги, на Кавказ.

У Брусилові владарювала жандармерія і поліція. Тримати людей у покорі – то була головна мета влади. Висліджувались і відправлялися в небуття всі, хто міг порушити окупаційний режим. Було ясно, що ніякого просвітку в житті наших людей при фашистах не буде ніколи. Вони приречені на сліпу покору і безвідмовну роботу на завойовників.

1...      2...

  <<< повернутися назад                         

 

© 2007-2010 "Брусилів-Онлайн". Усі права захищені. Пишіть нам на електронну пошту

Повне або часткове використання матеріалів дозволяється за умови посилання на "Брусилів-Онлайн" ( для Інтернет-ресурсів - наявність активного гіперпосилання на http://brusilov.org.ua/ ).
Адміністрація сайту не несе відповідальність за достовірність інформації рекламного характеру.
Адміністрація сайту не завжди поділяє думки авторів.
Авторські права на статті, твори літератури чи мистецтва, що представлені на цьому сайті, належать їх авторам.