Церква в Брусилове в 18 веке

 

Логотип сайта

"Стефан, Божою милістю король Польський, надає цю грамоту Яцьку Бутовичу на відбудову містечка Брусилова і надання Брусилову Магдебурзького права."
(дано у Варшаві на сеймі вільнім, дня сімнадцятого лютого, року 1585)

Река Здвиж

Брусилівський час  

УКР

РОС

ENG

СТАТТІ
 

СТАТТІ ПРО ІСТОРІЮ

Віктор Ткаченко "Про голодомор і історичну пам'ять"
Лист члена ЛКСМУ Г. І. Ткаченка Секретарю ЦК КП(б]У С. В. Косіору
В.З. Савченко "Де ж той Здвиженськ?"
В. Кисіль "Брусилів в складі Київської Русі"
В. Кисіль "Брусилів під владою Польщі"
В. Кисіль "Брусилів і царська Росія"
О.М. Іващенко "Брусилівський район напередодні Великої Вітчизняної війни"
О.М. Іващенко "Початок війни, та організація підпілля на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Підпільна та партизанська боротьба на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (1 частина)"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (2 частина)"
Я. Галайчук  "На березі Здвижа"
О.М. Макаренко "Кістлявою рукою..."
М. Поліщук  "Соловіївка: 1933"
Я. Галайчук "З історії наших сіл"
Створення комсомолу на Брусилівщині
Серпневе повстання 1918 року
І. Мордалевич  "Як встановлювалася Радянська влада на Брусилівщині"
Я. Галайчук   "Чи був Т.Г. Шевченко в Брусилові?"
В. Кисіль "Чому Брусилів не став містом?" (частина перша)
В. Кисіль "Чому Брусилів не став містом?" (частина друга)
Б. Роздобудько  "Археологія Житомирської області"
Б. Роздобудько  "Землі Житомирської області  в складі Київської Русі"
Б. Роздобудько  "Монголо-татарська навала та литовське князівство на території Житомирської області"
"Брусилів під час окупації" за матеріалами В. Ткаченка "В лиху годину", ч. 1.
"Брусилів під час окупації" за матеріалами В. Ткаченка "В лиху годину", ч. 2
В. Святненко "Родовід Бутовичів" Ч. 1. уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини" 
В. Святненко "Родовід Бутовичів" Ч. 2. уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини"
В. Святненко "Родовід Бутовичів"  Ч. 3. уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини" 
В. Святненко "По дорозі до давнього Здвиженська"  Ч. 1.
В. Святненко "По дорозі до давнього Здвиженська"  Ч. 2.
В. Святненко "ТАЄМНИЦІ СТАРОГО БРУСИЛОВА: Римо-католицький костьол та капуцинський монастир"  Ч. 1.
В. Святненко "ТАЄМНИЦІ СТАРОГО БРУСИЛОВА: Римо-католицький костьол та капуцинський монастир"  Ч. 2.

"Родовід Бутовичів"
уривок з книги В. Святненка "Рідний край над Здвижень-рікою.
Відлуння сивої давнини"

(Частина друга)

IV

5. Семен Якович (?—1580—1602) — військовий київський. Володів Водотиями, Соловіївкою та частиною Дивина [26]. ...............................................4

У Житомирській гродській книзі є витяг за 5 березня 1602 р., у якому засвідчено доповідь возного про те, що він доставив спадкоємцям померлого Семена Бутовича Стефану, Богумілу та іншим Бутовичам, а також їхнім опікунам Мартинові й Олександрові Бутовичам позов до суду в справі про грошовий борг Янові Ласковському [27].

Д.: Євдокія N Єлець [28]. У подружжя були два сини і дві доньки.

Євдокію Бутович захопили татари в полон, з якого вона врятувалася тільки за великий викуп. У дар за це 1641 р. Брусилівській Вознесенській (Новоміській) церкві було дане Євангеліє з написом «Пані Євдокія Семенова Бутович».

6. Григорій Якович Бутович (?—1584—1587—?) — хорунжий київський. ..4

І. Огієнко зазначав, що Григорій був родичем Яцька Бутовича і час від часу жив у Брусилові [29]. Польський історик А. Бонєцький, досліджуючи шляхетські роди стародавньої Польщі, встановив, що Григорій був сином Яцька Бутовича [30]. Ця обставина добре узгоджується з роботами інших польських істориків, які вказували на наявність у Яцька Бутовича п’ятьох синів і доньки [31,32,33].

1587 р. Станіслав Ясликовський із зграєю озброєних людей напали на двох шляхтичів і їздового, слуг Григорія Бутовича, що їхали в Брусилівський замок із різним майном. При цьому шляхтичів поранили, а їздового вбили [34]. Через кілька днів уже Григорій Бутович із братами і селянами напали на маєток Старе Селище Станіслава Ясликовського та вчинили там розбій [35].

Д.: Єва Василівна Раєвна — багата поміщиця, яка в першому шлюбі була за Іваном Олізаром (?—1565—1577—?), а в другому — за земським суддею Київського суду Матвієм Немиричем.

Матвій Немирич хотів помститися колишній дружині. Задля цього він зібрав своїх слуг та селян з батьківського маєтку в Черняхові й, озброївши їх, з двома гаховницями в ніч із суботи на неділю 15 вересня 1584 р. напав на містечко Топорище, маєток колишньої дружини. Усе було спалено і перебито, маєток пограбовано й спустошено, «яко одни та татари побурили» [36]. Награбоване Немирич спровадив до міста Черняхова.

Він і далі не залишав у спокої колишню дружину. Одного разу, а саме 15 липня 1585 р., Єва Василівна поверталася з Брусилова до себе в маєток. Вона везла з собою багато цінних речей. Під вечір, коли дружина Григорія Бутовича під’їжджала до Коростишева, на неї напав колишній чоловік «і вчинив її ґвалт, бій і розбій» [37]. Усе, що було при Єві Василівні, він відібрав. Сама ж вона з цього великого мордування ледве жива у діброву втекла і тільки на світанку прийшла пішки до міста Коростишева [38].

7. Ян Якович (?—1606—?) — хорунжий київський [39]. ..................................4

8. Олександр Якович (?—1601—1604—?). ......................................................4

21 липня 1604 р. Олександр Бутович позивався на Олександра Тишу-Биковського про розбій насланих від нього слуг на власних ґрунтах поводових на урочищі Маркова Пасіка, а також про грабіж з його маєтностей у Карабачині 20 волів, 50 овець, 50 свиней та іншого майна [40].

Д.: 1) Ємілія N Бережецька [41]. 2) Томіла Брама (?—1611—?) [42]. Подружжя мало доньку.

9. Мартин Якович (?—1630) — хорунжий київський, власник Брусилова. ...4

Д.: Микулина Моршицька. Подружжя мало дітей.

1617 р. Мартин Бутович підписав «рукою власною» і скріпив печаткою важливий політичний документ — забов’язання волинських дворян захищати Люблінське православне братство від усяких кривд [43]. Завдяки Бутовичам на початку XVII ст. в Брусилові було побудовано Воскресенську замкову православну церкву.

1618 р. Мартин Бутович передав право на володіння п’ятою частиною Брусилова дружині Микулині Моршицькій [44]. Після смерті чоловіка їй належали Брусилів, Хомутець, Вільшка, Ястребня, Лазарівка, Новий і Старий Кочерів [45].

— Марія (Барбара) Яківна. 1613 р. володіла Кочеровом [46]. ...................4

Ч.: 1) Яцько N Вербовецький (?—1586—?), від якого Марія Яківна втекла в маєтність свого батька в містечко Брусилів [47]. 2) Лев N Ласота.

Відомий судовий спір між Яном й Анастасією Прошицькими з Горяїнів з Мартином Бутовичем і Марусею з Бутовичів Ласотовою про виділення добра Кочура, Карабачина, Озеряни, Осовці й Рожкі коло ґрунтів Любково, Копилова, Привороття, Пуковщини, Раковщини і Кисілівщини, що неправильно «przez poz posiadanych» [48].

 V

10. Богуміл-Семен Семенович (?—1609) — ревізор землі Київської. Загинув від рук шляхтича-сусіда Адама Тиші-Биковського [49]. ............................................................................................................................................5

11. Стефан Семенович (?—1628) — власник Морозівки і частини Брусилова. ......................................................................................................................5

Д.: Настасія Богушівна Гулкевич, дочка київського шляхтича Філона Гулкевича, яка в другому шлюбі була за Адамом Кисілем [50]. Дітей у подружжя не було.

— Олена Семенівна (?—1618—1642) — власниця Водотий, Соловіївки та частини Дивина. .............................................................................................................5

Ч.: 1) Криштоф N Лишко (?—1632), з яким мала дві доньки; 2) князь Юрій Юрійович Пузина (?—1648) — підкоморій володимирський [51].

1633 р. Олена з Бутовичів Лишко заповіла своїм донькам Катерині й Ганні село Соловіївку [52]. Про подальшу долю Катерини нічого не відомо, а Ганна Лишко (Ліщанка) була одружена з Лаврентієм Степановичем Ханенком, рідним братом гетьмана Михайла Ханенка.

— Маґдалена Семенівна (?—1630—1650). ....................................................5

Ч.: 1) Петро N Стрибиль (Стрибуль), від якого мала сина Стефана; 2) Юрій Іванович Голуб. Подружжя мало синів — Томаша та Якуба і доньок — Ганну та Леонору [53].

1630 р. Олена і Маґдалена з Бутовичів по смерті їхнього брата Стефана ділять брусилівські маєтності [54]. 1648 р. Маґдалена Мартинівна заповідала Стефану Стрибилю Новий Брусилів, Леонорі — Дивин, а Томашу і Якубу — Морозівку [56].

— Олена (Гелена) Олександрівна (?—1618—після 1643) [55]. Власниця частини міста Старий Брусилів і сіл Карабачин, Озеряни, Кочерів, Костовці та Осівці. ...............................................................................................................................8

Ч.: Андрій N Соколовський. Подружжя мало сина Яна й доньку Єву, заміжню за Богуславом Гораїном.

1618 р. Гелена Олександрівна разом з чоловіком володіла Кочеревом [58]. На неї 17 травня 1623 р. позивався Мартин Бутович за розбій і забрання добра з села Озерян і висі Костнівець (Костовці) брусилівських маєтностей [59]. З витягу подимного податку за 1628 р. дізнаємося, що Андрію Соколовському з Брусиловського уділу Бутовичів дістаються село Карабачин, в якому в цей час два дими і огородник, і село Озеряни, де п’ять димів і три огородники [60].

12. Олександр Мартинович (?—1637). Загинув у битві з козаками під Кумейками. .....................................................................................................................9

читати далі >>>

1...   2...   3...

  <<< повернутися назад

 

© 2007-2010 "Брусилів-Онлайн". Усі права захищені. Пишіть нам на електронну пошту

Повне або часткове використання матеріалів дозволяється за умови посилання на "Брусилів-Онлайн" ( для Інтерне