Церква в Брусилове в 18 веке

 

Логотип сайта

"Стефан, Божою милістю король Польський, надає цю грамоту Яцьку Бутовичу на відбудову містечка Брусилова і надання Брусилову Магдебурзького права."
(дано у Варшаві на сеймі вільнім, дня сімнадцятого лютого, року 1585)

Река Здвиж

Брусилівський час  

УКР

РОС

ENG


СТАТТІ
 

СТАТТІ ПРО ІСТОРІЮ

Віктор Ткаченко "Про голодомор і історичну пам'ять"
Лист члена ЛКСМУ Г. І. Ткаченка Секретарю ЦК КП(б]У С. В. Косіору
В.З. Савченко "Де ж той Здвиженськ?"
В. Кисіль "Брусилів в складі Київської Русі"
В. Кисіль "Брусилів під владою Польщі"
В. Кисіль "Брусилів і царська Росія"
О.М. Іващенко "Брусилівський район напередодні Великої Вітчизняної війни"
О.М. Іващенко "Початок війни, та організація підпілля на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Підпільна та партизанська боротьба на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (1 частина)"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (2 частина)"
Я. Галайчук  "На березі Здвижа"
О.М. Макаренко "Кістлявою рукою..."
М. Поліщук  "Соловіївка: 1933"
Я. Галайчук "З історії наших сіл"
Створення комсомолу на Брусилівщині
Серпневе повстання 1918 року
І. Мордалевич  "Як встановлювалася Радянська влада на Брусилівщині"
Я. Галайчук   "Чи був Т.Г. Шевченко в Брусилові?"
В. Кисіль "Чому Брусилів не став містом?" (частина перша)
В. Кисіль "Чому Брусилів не став містом?" (частина друга)
Б. Роздобудько  "Археологія Житомирської області"
Б. Роздобудько  "Землі Житомирської області  в складі Київської Русі"
Б. Роздобудько  "Монголо-татарська навала та литовське князівство на території Житомирської області"
"Брусилів під час окупації" за матеріалами В. Ткаченка "В лиху годину", ч. 1.
"Брусилів під час окупації" за матеріалами В. Ткаченка "В лиху годину", ч. 2
В. Святненко "Родовід Бутовичів" Ч. 1. уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини" 
В. Святненко "Родовід Бутовичів" Ч. 2. уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини"
В. Святненко "Родовід Бутовичів"  Ч. 3. уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини" 
В. Святненко "По дорозі до давнього Здвиженська"  Ч. 1.
В. Святненко "По дорозі до давнього Здвиженська"  Ч. 2.
В. Святненко "ТАЄМНИЦІ СТАРОГО БРУСИЛОВА: Римо-католицький костьол та капуцинський монастир"  Ч. 1.
В. Святненко "ТАЄМНИЦІ СТАРОГО БРУСИЛОВА: Римо-католицький костьол та капуцинський монастир"  Ч. 2.

"Родовід Бутовичів"
уривок з книги В. Святненка "Рідний край над Здвижень-рікою.
Відлуння сивої давнини"

(Частина третя)

13. Павло Мартинович (?—1655) — після смерті матері володів брусилівськими маєтностями. .....................................................................................9

1646 р. вів процес з Уханською143. Відомо, що його майнові документи були втрачені під час пилявецької кампанії (свідчення 1650 р.) [59]. Павло Бутович загинув у бою з козаками під Охматовим 1655 р. [62].

Д.: Христина N Стрибиль. Подружжя мало чотирьох синів [63].

У київських земських книгах зберігся позов за 10 липня 1643 р. до Георгія
(Юрія) і Маґдалени Голуб, Олени Соколовської та Павла Бутовича, власників містечка Брусилова, від митрополита Петра Могили, архімандрита Києво-Печерського монастиря, про спустошення ними вищезгаданого містечка, що належав монастирю [64].

VI

14. Ян Павлович. Помер молодим [65]. ...........................................................13

15. Самуель Павлович. Помер молодим [66] .................................................13

16. Олександр Павлович (?—1649). Загинув у бою з козаками під Меджибожем [67] .........................................................................................................13

17. Михайло Павлович. Подальша доля невідома. .......................................13

18. Стефан Павлович (?—1642—?). 1642 р. Олександр й Анна Подгаєцькі скаржилися на Стефана і Павла Бутовича за несплату грошей за заставлене село Хомутець Брусилівської волості [68]. .............................................................13

Напевно, один із синів Павла Бутовича був одружений з представницею родуСущанських-Проскур, тіткою Стефана Проскури. 1690 р. Стефан Проскура успадкував від двоюрідних братів Бутовичів Брусилів і прилеглі села [69].

Немає сумнівів у тому, що перші відомі представники роду Бутовичів були
православними. Так, на Помісному Синоді в Бресті-Литовському серед інших був з Київського воєводства пан Яцько Бутович, хорунжий київський [70,71]. Відомо, що під протестом щодо наступу на православну віру католиків серед інших підписалися: депутат Трибуналу коронного Дем’ян Гулевич, хорунжий київський Яцько Бутович, підстароста білоцерківський Дем’ян Курчевич Булига [72]. Православними були й діти Яцька Бутовича. Але молодші Бутовичі, вірогідно, відразу після введенням унії залишили православ’я та прийняли католицтво.

1. Калачев Н. Архив историко-юридических сведений, относящихся до России. — Москва, 1850. — С. 91.
2. Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1905. — T.2. — S. 98.
*Зем’яни — дрібні дворяни, землевласники, що несли воїнську службу, ходили в походи, охороняли кордони.
3. Тесленко І. Родинний клан Єрличів. — Соціум. Альманах соціальної історії. — Випуск 4. — С. 147.
4. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego… — Warszawa, 1880. — T. 1. — S. 389.
5. Неребчук С. Реєстр Запорожського козацтва 1649 року. — Інтернет-сайт GENEALOGIA.ru — С.http://www.genealogia.ru.
6. Білецький-Носенко П. Словник української мови / підготував до видання В. Німчук. — К.: Наукова думка,
1966. — С. 65.
7. Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J. — Lipsk, 1845. — T. X. — Dodatok. — S. 59.
*Ординці — це слуги, які супроводжували в Орду послів і гінців, а також використовувалися для військової розвідки. За правовим станом ординці були вільними людьми і за службу від своїх князів часто отримували у власність землі чи поселення.
8. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego… — Warszawa, 1880. — T. 1. — S. 389.
9. Zrodla dziejowe. — Т. XXII. — Warszawa, 1897. — S. 672.
10. Клепатский П. Очерки по истории Киевской Земли... — Біла Церква, 2007. — С. 425.
11 Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1905. — T.2. — S. 98.
12. Опись актовых книг Киевского центрального архива. — № 8. — К., 1869. — С. 22.
13. Bobiński W. Kiev Voivodship during the reign of Sigismund III Vasa: study of settlement and estate relations. — Warsaw, 2000. — S. 334.
*Схима — найвищий чернечий ступінь у православній церкві, що вимагає від посвяченого дотримання суворішого аскетизму, ніж від звичайного ченця.
14. АЮЗР. — К., 1886. — Ч. 7. — Т. 1. — С. 120.
15. Клепатский П. Очерки по истории Киевской Земли... — Біла Церква, 2007. — С. 218.
16. АЮЗР. — К., 1905. — Ч. 7. — Т. 3. — С. 281—284.
17. Литвинчук М. Дещо з історії Брусилова. — Колгоспна правда. — 1957. — 20 черв.
18. Огиенко И. Местечко Брусилов и его окрестности. — К., 1913. — С. 15—16.
19. Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Т. VII. — Розділ III. — Київ, 1913. — С. 7.
20. АЮЗР. — К., 1861. — Ч. 2. — Т. 1. — С. 29.
21. Zrodla dziejowe. — Т. XXI. — Warszawa, 1894. — S. 476—478.
22. Ibidem. — S. 504.
23. Тесленко І. Родинний клан Єрличів. — Соціум. Альманах соціальної історії. — Випуск 4. — С. 147.
24. Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1905. — T.2. — S. 98.
25. Ibidem.
26. Ibidem. — S. 151.
27. Опись актовых книг Киевского центрального архива. — № 9. — К., 1877. — С. 18.
28. Кривошея В., Орел В. Українська шляхта напередодні визвольної війни середини XVII ст.: історико-географічні та історико-генеалогічні матеріали. — НАН України, 2000. — С. 17.
29. Огиенко И. Местечко Брусилов и его окрестности. — К., 1913. — С. 17.
30. Boniecki A. Herbarz polski. —Warszawa, 1900. — T. 2. — S. 266.
31.Herbarz Ignacego Kapicy Milewskiego: (dopełnienie Niesieckiego): wydanie z rękopisu. — Kraków, 1870. — S. 338.
32. Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1905. — T.2. — S. 98.
33. Pułaski K. Kronika polskich rodów szlacheckich Podola, Wołynia i Ukrainy: monografie i wzmianki. — Brody,1911. — T.1. — S. 386.
34. Опись актовых книг Киевского центрального архива. — № 8. — К., 1869. — С. 54—55.
35. Там само.
36. Огиенко И. Местечко Брусилов и его окрестности. — К., 1913. — С. 17.
37. Там само.
38. АЮЗР. — К., 1905. — Ч. 7. — Т. 3. — С. 443—446.
39. Rulikowski E. Opis powiatu Kijowskiego. — Kijow—Warszawa, 1913. — S. 187.
40. Zrodla dziejowe. — Т. XXI. — Warszawa, 1894. — S. 463.
41. Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1905. — T.2. — S. 98.
42. Опись актовых книг Киевского центрального архива. — № 13. — К., 1882. — С. 11.
43. Публ. за українським перекладом, вміщеним у виданні: Боротьба Південно-Західної Русі і України проти експансії Ватикану та унії (X—початок XVII ст.) / Збірник документів і матеріалів. — К., 1988. — С. 127—144.
44. Опись актовых книг Киевского центрального архива. — № 13. — К., 1882. — С. 41.
45. Там само. — № 14. — К., 1882. — С. 63.
46. Zrodla dziejowe. — Т. XXI. — Warszawa, 1894. — S. 179.
47. Кривошея В., Орел В. Українська шляхта напередодні визвольної війни середини XVII ст.: історико-географічні та історико-генеалогічні матеріали. — НАН України, 2000. — С. 18.
48. Zrodla dziejowe. — Т. XXI. — Warszawa, 1894. — S. 233.
49. Опись актовых книг Киевского центрального архива. — № 13. — К., 1882. — С. 69.
50. Южнорусские летописи. — С. 137.
51. ЦДІАК України. — Ф. 57. — Оп. 1. — Спр. 2555. — Арк. 1.
52. Кривошея В. Генеалогія українського козацтва: Білоцерківський полк. — К.: Стилос, 2002. — С. 61.
53. Алфьоров О. Землеволодіння родини Голубів на Житомирщині кінця XVI ст. — першої половини XVII ст. — Інтернет-портал «Гайдамака». — 2008. — С. http://www.haidamaka.org.ua/0145.html.
54. Кривошея В. Генеалогія українського козацтва: Нариси з історії козацьких полків. — К.: Видавничий дім «Стилос», 2004. — С. 61.
55. Алфьоров О. Землеволодіння родини Голубів… — 2008. — С. http://www.haidamaka.org.ua/0145.html.
56. Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1905. — T.2. — S. 98.
57. Zrodla dziejowe. — Т. XXI. — Warszawa, 1894. — S. 236.
58. Ibidem. — S. 633.
59. Zrodla dziejowe. — Т. XXI. — Warszawa, 1894. — S. 79.
60.ЦДІАК України. — Ф. 57. — Оп. 1. — Спр. 380. — Арк. 1.
61. Кривошея В. Генеалогія українського козацтва: Нариси з історії козацьких полків. — К.: Вид. дім «Стилос», 2004. — С. 61.
62. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego… — Warszawa, 1880. — T. 1. — S. 389.
63. Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1905. — T. 2. — S. 98.
64. Описание документов архива западно-русских митрополитов. — СПб., 1887. — Т. 1. — С. 270: док. 733.
65. Szornel I. Wspomnienie o Dywinie. — Pamiętnik kijowski (Łondyn), 1995. — T. 5. — S. 76.
66. Ibidem.
67. Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1905. — T.2. — S. 98.
68. Опись актовых книг Киевского центрального архива. — № 9. — К., 1877. — С. 47.
69. Там само. — № 4. — К., 1869. — С. 27.
70. Публ. за українським перекладом, вміщеним у виданні: Боротьба Південно-Західної Русі і України проти експансії Ватикану та унії (X—початок XVII ст.) / Збірник документів і матеріалів. — К., 1988. — С. 127—144.
71. Philaleth C., Byliński J., DługoszE J. Ekthesis, abo, Krótkie zebranie spraw, na partykularnym, to jest pomiastnym Synodzie w Brześciu Litewskim. — Wrocław: Wydawn. Uniwersytetu Wrocławskiego, 1995. — 224 str.
72. Kempa T. Wobec kontrreformacji: protestanci i prawosławni w obronie swobód wyznaniowych w Rzeczypospolitej w końcu XVI i w pierwszej połowie XVII wieku. — Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek, 2007. — S. 599.

1...   2...   3...

  <<< повернутися назад

 

© 2007-2010 "Брусилів-Онлайн". Усі права захищені. Пишіть нам на електронну пошту

Повне або часткове використання матеріалів дозволяється за умови посилання на "Брусилів-Онлайн" ( для Інтернет-ресурсів - наявність активного гіперпосилання на http://brusilov.org.ua/ ).
Адміністрація сайту не несе відповідальність за достовірність інформації рекламного характеру.
Адміністрація сайту не завжди поділяє думки авторів.
Авторські права на статті, твори літератури чи мистецтва, що представлені на цьому сайті, належать їх авторам.