Церква в Брусилове в 18 веке

 

Логотип сайта

"Стефан, Божою милістю король Польський, надає цю грамоту Яцьку Бутовичу на відбудову містечка Брусилова і надання Брусилову Магдебурзького права."
(дано у Варшаві на сеймі вільнім, дня сімнадцятого лютого, року 1585)

Река Здвиж

Брусилівський час  

УКР

РОС

ENG


СТАТТІ
 

СТАТТІ ПРО ІСТОРІЮ

Віктор Ткаченко "Про голодомор і історичну пам'ять"
Лист члена ЛКСМУ Г. І. Ткаченка Секретарю ЦК КП(б]У С. В. Косіору
В.З. Савченко "Де ж той Здвиженськ?"
В. Кисіль "Брусилів в складі Київської Русі"
В. Кисіль "Брусилів під владою Польщі"
В. Кисіль "Брусилів і царська Росія"
О.М. Іващенко "Брусилівський район напередодні Великої Вітчизняної війни"
О.М. Іващенко "Початок війни, та організація підпілля на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Підпільна та партизанська боротьба на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (1 частина)"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (2 частина)"
Я. Галайчук  "На березі Здвижа"
О.М. Макаренко "Кістлявою рукою..."
М. Поліщук  "Соловіївка: 1933"
Я. Галайчук "З історії наших сіл"
Створення комсомолу на Брусилівщині
Серпневе повстання 1918 року
І. Мордалевич  "Як встановлювалася Радянська влада на Брусилівщині"
Я. Галайчук   "Чи був Т.Г. Шевченко в Брусилові?"
В. Кисіль "Чому Брусилів не став містом?" (частина перша)
В. Кисіль "Чому Брусилів не став містом?" (частина друга)
Б. Роздобудько  "Археологія Житомирської області"
Б. Роздобудько  "Землі Житомирської області  в складі Київської Русі"
Б. Роздобудько  "Монголо-татарська навала та литовське князівство на території Житомирської області"
"Брусилів під час окупації" за матеріалами В. Ткаченка "В лиху годину", ч. 1.
"Брусилів під час окупації" за матеріалами В. Ткаченка "В лиху годину", ч. 2
В. Святненко "Родовід Бутовичів" Ч. 1. уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини" 
В. Святненко "Родовід Бутовичів" Ч. 2. уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини"
В. Святненко "Родовід Бутовичів"  Ч. 3. уривок з книги  "Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини" 
В. Святненко "По дорозі до давнього Здвиженська"  Ч. 1.
В. Святненко "По дорозі до давнього Здвиженська"  Ч. 2.
В. Святненко "ТАЄМНИЦІ СТАРОГО БРУСИЛОВА: Римо-католицький костьол та капуцинський монастир"  Ч. 1.
В. Святненко "ТАЄМНИЦІ СТАРОГО БРУСИЛОВА: Римо-католицький костьол та капуцинський монастир"  Ч. 2.

ТАЄМНИЦІ СТАРОГО БРУСИЛОВА:
Римо-католицький костьол та капуцинський монастир
(Частина друга)

В. Святненко

Навесні 2011 року молодий брусилівський краєзнавець, вчитель Водотиївської середньої школи, Сергій Васильович Паламаренко в ставку на Тихих Вербах знайшов гарно оброблену пам'ятну плиту з сіро-рожевого каменю з написом на польській мові: «Іполит Кржижанівський, помер 1 березня 1902 року. Жив 85 років».

Слід зазначити, що Іполит Кржижановський – це визначна постать польського національного руху, разом із своїми двома братами брав активну участь у польському повстанні 1863 року. Старшого брата Кржижановських заслали до Сибіру, звідки він не повернувся. А ще один брат Сигізмунд нарівно з Іполитом володів селом Осівці. Їм обом було заборонено покидати Осівці до кінця життя.

Очевидно, що саме пам'ятниками і надгробними плитами з «польського» кладовища «гатили» річку і вимощували дорогу на Тихі Верби в далекі 30-ті роки. Таким чином, завдяки допитливості брусилівського краєзнавця відкрилася ще одна таємниця давнього Брусилова.

В історії розвитку освіти України і Польщі визначне місце завжди буде посідати ім'я власника Брусилова, видатного вченого – Тадеуша Чацького – одного з кращих синів старої Польщі. 1803 року його призначають головним візитатором шкіл Південно-Західного краю. Тадеуш заснував 1-у київську гімназію, а 1805 року в Кременці він відкрив знаменитий Кременецький ліцей – вищий навчальний заклад. 1833 р. ліцей переведено до Києва і на його основі відкрито Університет Святого Володимира (нині Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка – Автор).

Тадеуш Чацький задумав покрити весь Південно-Західний край цілою мережею парафіяльних (приходських) шкіл. Відкривали ці школи при католицьких костьолах, на пожертви польських меценатів, через що вони називалися ще й фундушевими. Навчання в них велося польською мовою.

В Київській губернії відкрили всього дві такі школи – в містечках Брусилів і Білій Церкві. Брусилівська фундушева школа почала працювати при брусилівському капуцинському монастирі 1786 року, але, фактично, не мала ніяких коштів на утримування.

13 жовтня 1792 року Тадеуш Чацький зробив фундуш (пожертву) на школу, згідно якого директорові школи призначалася зарплата в розмірі 120 польських злотих на рік, а також визначалася певна ординація. Тоді ж під школу виділили хату з городом поблизу монастиря, за дорогою, що йшла на Лазарівку. Відомо, що 1797 року в школі навчалося вісім дітей із шляхетних сімей і дев'ять польських дітей не шляхетного походження – всі з містечка Брусилів. Дітей навчали читати і писати на польській, латинській, українській і російській мовах, а також навчали початкам арифметики. За школою наглядав і екзаменував сам президент капуцинського монастиря. 1817 року будівля школи прийшла в непригодність і школу перенесли в монастирський флігель. А через п'ять років  школу розмістили у будівлі самого монастиря, на нижньому поверсі якого оселився вчитель зі своєю сім'єю.

Тадеуш Чацький часто навідував брусилівську школу і виділяв на неї значні суми. Так, 19 жовтня 1797 року він зробив наступну пожертву: зарплатню вчителю – 200 злотих на рік і ординацію: жита 10 корців, пшениці – 1 корець і 16 гарнців, ячменю – 4 корця, гречки – 4 корця, гороху – 1 корець, проса – 16 гарнців, солі – 10 гарнців, один відкормлений кабан і 75 возів дров. На той час вчителем брусилівської фундушевої школи був Кароль Галецький.

8 лютого 1813 року в Порицьку раптово від нервової гарячки помирає Тадеуш Чацький, не залишивши офіційного фундуша на брусилівську школу. Через значні витрати на освітню діяльність він обтяжив великими боргами свої брусилівські маєтності. По рішенню Волинської Цивільної Палати багато сіл з маєтностей Чацьких віддано на конкурс кредиторів. Небезпека загрожувала й фундушевій школі. Але Конкурсний Суд рішенням від 26 серпня 1818 року закріпив за школою річний дохід в розмірі 417 злотих і 24 гроша (62 рубля і 67 копійок).

Після першого польського заколоту 1832 року всі фундушеві школи при католицьких костьолах і монастирях були закриті.  Брусилівську школу також закрили.  Але вже 1838 року Радомисльський повітовий суд розглянув справу брусилівської фундушевої школи і постановив визначити довічний дохід на школу з брусилівських маєтностей по 437 злотих 24 грошів (65 руб 67 коп) щорічно. Цю суму кожного року потрібно було вносити в Радомисльське казначейство, а накопичену недоїмку (459 руб 69 коп) відразу стягнути з нащадків Тадеуша Чацького.

З часом капітал школи все збільшувався і збільшувався. Станом на 1856 рік накопичилося 3726 руб 89 коп фундушевих грошей.

10 травня 1863 року в Брусилові відкрили Міністерське народне однокласне училище, а 1892 року його реорганізували в 2-х класне, призначивши на утримування відсотки з фундушевого капіталу Чацьких, який до того часу виріз до 15 000 руб. Цей капітал був самий більший із всіх фундушових шкіл Південно-Західного краю і давав 644 руб 25 коп чистого прибутку в рік.

Ось таким чином завдяки грошам Тадеуша Чацького не одне покоління брусилівських дітей могло отримувати пристойну освіту.

Читати більше про римо-католицький костьол та капуцинський монастир у Брусилові "Рідний край над Здвижень-рікою. У терновому вінку".

1...    2...  

  <<< повернутися назад

© 2007-2010 "Брусилів-Онлайн". Усі права захищені. Пишіть нам на електронну пошту

Повне або часткове використання матеріалів дозволяється за умови посилання на "Брусилів-Онлайн" ( для Інтернет-ресурсів - наявність активного гіперпосилання на http://brusilov.org.ua/ ).
Адміністрація сайту не несе відповідальність за достовірність інформації рекламного характеру.
Адміністрація сайту не завжди поділяє думки авторів.
Авторські права на статті, твори літератури чи мистецтва, що представлені на цьому сайті, належать їх авторам.