Характеристика району

Брусилівський район розташований у південно-східній частині Житомирської області. Територія району - горбиста рівнина (відроги Придніпровської височини), розчленована широкими долинами річок. Найбільша річка району – Здвиж, на якій знаходиться Водотиївське водосховище. Корисні копалини: торф, пісок, глина, мергель, граніт. Грунти переважно темно-сірі та сірі лісові.

Річка Здвиж бере початок з болота біля села Грубське і протікає в Брусилівському районі Житомирської області, а також в Макарівському, Бородянському, Іванківському районах Київської області. Впадає в річку Тетерів (бас. Дніпра). Довжина р. Здвиж становить 145 км, площа басейну 1775 км². Долина річки має форму трапеції шириною до 4 км, глибиною до 25 м. Русло помірно звивисте шириною до 20 м, глибиною (межені) 1-2 м. Наклон річки 0,59 м/км. Починає замерзати р. Здвиж, як правило, в кінці листопада, а розмерзається в середині березня. Для регуляції стоку річки побудовані водосховища. Одне з них – Водотиївське знаходиться приблизно в 4 км від райцентру Брусилів. Літом тут чудова рибалка та місце для відпочинку. В лісах, що знаходяться на берегах Здвижа багато ягід та грибів.

Брусилівський район є наймолодшим районом у Житомирській області і найменшим за площею – близько 625 км². Він утворений у 1990 році, що було обумовлено переселенням на територію сучасного Брусилівського району мешканців переважно Народицького району Житомирської області, які найбільше постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС. З 1962 до 1990 року селище міського типу Брусилів та села району входили до складу Коростишівського району Житомирської області, а до того часу був райцентром спочатку в складі Київської області до 1937 року, а потім Житомирської області.

Історично Брусилiвський район був утворений в 1923 роцi, до складу Житомирської областi увiйшов 22 верееня 1937 року в результатi подiлу Київської областi. В ньому було 34 населених пункти, якi пiдпорядковувалися 28 сiльським Радам. До складу району входили Вiльнянська, Вiленська, Здвижкiвська сiльськi Ради, якi нинi належать до Коростишiвського району, i не входили Скочищенська, Соболівська, Гнилецька (нинi Долинiвка), Озерська, Бикiвська та Западнянська сiльськi Ради, якi тодi належали Корнинському району.

Нині у Брусилівському районі проживає близько 16,5 тис. осіб, з яких близько 6 тис осіб, що мають статус потерпілих від аварії на ЧАЕС.

На території району розвинена харчова промисловість, виробництво будівельних матеріалів і лако-фарбної продукції та сільське господарство, яке спеціалізується на рослинництві та тваринництві. В смт. Брусилів працює цех з переробки льону, який за рахунок власних коштів побудовало ТОВ "Агрофірма Брусилів". Не дивлячись на те, що сільськогосподарське виробництво займає в районі провідне місце, значна увага приділяється розвиткові переробної галузі. В районі працює завод з переробки молока, який виробляє широкий асортимент продукції: молоко пастеризоване, масло, казеїн, ряжанку, кефір, сметану, вершки пастеризовані, глазуровані сирки. У районі працюють 2 цехи з виробництва ковбасних виробів та приватне підприємство з виробництва рибної продукції.

Провідну роль в наповненні місцевого бюджету відіграє торгівля. "Брусилівський базар" відомий ще з давніх-давен своїми недільними ярмарками, на які з’їжджаються виробники та торговці з Житомирщини, Київщини, Вінниччини, Хмельниччини, Черкащини та інших регіонів України. Він і понині розташований у тому ж місці, де і колишній міський ринок за часів Речі Посполитої, а саме на шляху "від Кракова до Кийова".

На території Брусилівського району розташоване селище міського типу Брусилів та 36 сільських населених пунктів. В адміністративному відношенні район складається з 1 селищної та 18 сільських рад. В районі 24 загальноосвітні школи, 6 дитячих садків, одна ДЮСШ, 12 ФП, 6 ФАП та 6 амбулаторій, лікарня, поліклініка. Крім районного будинку культури, є 17 клубів та 12 сільських Будинків культури, 26 бібліотек, історико-краєзнавчий музей, дитяча музична школа, відділення 3 банків.

Карта Брусилівського району

Історія Брусилівського району