"Стефан, Божою милістю король Польський, надає цю грамоту Яцьку Бутовичу на відбудову містечка Брусилова і надання Брусилову Магдебурзького права."
(дано у Варшаві на сеймі вільнім, дня сімнадцятого лютого, року 1585)

Брусилівський час  

УКР

РОС

ENG

  ІСТОРІЯ
 

СТАТТІ ПРО ІСТОРІЮ

Віктор Ткаченко "Про голодомор і історичну пам´ять"
Лист члена ЛКСМУ Г. І. Ткаченка Секретарю ЦК КП(б]У С. В. Косіору
В.З. Савченко "Де ж той Здвиженськ?"
В. Кисіль "Брусилів в складі Київської Русі"
В. Кисіль "Брусилів під владою Польщі"
В. Кисіль "Брусилів і царська Росія"
О.М. Іващенко "Брусилівський район напередодні Великої Вітчизняної війни"
О.М. Іващенко "Початок війни, та організація підпілля на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Підпільна та партизанська боротьба на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (1 частина)"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (2 частина)"
 
 

 

Брусилів під владою Польщі

Документальні відомості про Брусилів датовані 1525 роком, свідчать що в ХVІ-ХVІІ ст. між польськими магнатами точилася боротьба за володіння містечком.

У XVI ст. селяни Брусилова платили грошовий та натуральний чинш, а також вiдробляли панщину. Середня норма для волочного господарства становила три днi на тиждень. Соцiально-економiчний гніт поєднувався з нацiонально-релiгiйним. Польська шляхта зневажала українську мову, народнi звичаї, намагалася окатоличити населення. У вiдповiдь на цей гніт брусилівчани неодноразово пiднiмалися на боротьбу за визволення.

В той період Брусилів ділився на Старомістя і Новомістя. Магдебурзьким правом користувалося лише Новомістя, а мешканці Старомістя майже всі були кріпаками. Кожен хто не мав землі й жив тільки з ремесла, мусив сплачувати власникові міста по 16 злотих на рік, а також виконувати роботи на ремонті замку й греблі. Нелегко жилось трудящим, проте вони не схиляли голови перед гнобителями. Вони билися в повстанських загонах пiд керiвництвом К. Косинського (1591-1593 рр.), С. Наливайка (1594-1596 рр.). Влiтку 1618 року селяни мiстечка пiдпалили помiщицький маєток, вчинили розправу над ненависною шляхтою.

Активну участь брусилiвчани брали у визвольнiй вiйнi українського народу 1648-1654 рр. Багато жителiв вiдважно билися з шляхетським вiйськом пiд Пилявцями, Зборовом та в iнших битвах. 1649 року Брусилiв став сотенним мiстечком, де стояли козацькі сотні Білоцерківського і Паволоцького полків. Пiд час воєнних дiй польсько-шляхетських вiйськ за пiдкорення Правобережної України повстанцi пiд керiвництвом Д. Дейнеки у травні 1666 року обложили Брусилiв. Їx пiдтримало мiсцеве населення. Селяни вiдмовилися виконувати повинностi. За Андрусiвським перемир´ям 1667 року Брусилiв залишився пiд владою шляхетської Польщi. В цей перiод ще бiльше посилився гніт трудящих. Пiд час Коліївщини в районi Брусилова дiяв гайдамацький загiн І. Бондаренка. Коли гайдамаки пiдiйшли до мiстечка, мiщани зустрiли їx хлiбом-сiллю. У загiн влилося багато брусилiвчан. Повстанцi вчинили розправу над польськими панами, орендарями, крамарями та корчмарями.

<<< повернутися         

 

     

© 2007 "Брусилів-Онлайн". Усі права захищені. Пишіть нам на електронну пошту

Повне або часткове використання матеріалів дозволяється за умови посилання на "Брусилів-Онлайн" ( для Інтернет-ресурсів - наявність активного гіперпосилання на http://brusilov.org.ua/ ).
Адміністрація сайту не несе відповідальність за достовірність інформації рекламного характеру.
Адміністрація сайту не завжди поділяє думки авторів.
Авторські права на статті, твори літератури чи мистецтва, що представлені на цьому сайті, належать їх авторам.