"Стефан, Божою милістю король Польський, надає цю грамоту Яцьку Бутовичу на відбудову містечка Брусилова і надання Брусилову Магдебурзького права."
(дано у Варшаві на сеймі вільнім, дня сімнадцятого лютого, року 1585)

Брусилівський час  

УКР

РОС

ENG

  ІСТОРІЯ
 

СТАТТІ ПРО ІСТОРІЮ

Віктор Ткаченко "Про голодомор і історичну пам´ять"
Лист члена ЛКСМУ Г. І. Ткаченка Секретарю ЦК КП(б]У С. В. Косіору
В.З. Савченко "Де ж той Здвиженськ?"
В. Кисіль "Брусилів в складі Київської Русі"
В. Кисіль "Брусилів під владою Польщі"
В. Кисіль "Брусилів і царська Росія"
О.М. Іващенко "Брусилівський район напередодні Великої Вітчизняної війни"
О.М. Іващенко "Початок війни, та організація підпілля на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Підпільна та партизанська боротьба на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (1 частина)"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (2 частина)"
 
 

 

Брусилів і царська Росія

Пiсля возз´єднання Правобережної України з Росією Брусилiв 1797 року став волосним центром Радомисльського повiту Київської губернiї. Основну масу населення становили ремiсники, об´єднанi в цехи. 1852 року налiчувався 201 ремiсник, у т. ч. 112 шевцiв, 39 кравцiв, 32 кушнiри, 10 шаповалiв та 8 ткачiв.

Восени 1846 року Брусилів відвідав Т. Г. Шевченко. Великий поет записував тут пісні і народні перекази про славного гайдамацького ватажка Івана Бондаренка.

Перед земельною реформою у користуваннi 322 крiпакiв налiчувалося всього 51 десятина присадибної та 546 десятин орної землi, тодi як помiщицi належало 1023 десятини. Селяни вiдбували по три днi панщини на тиждень, зазнавали нелюдських знущань. Так, 1853 року помiщицький економ за спiзнення на роботу висiк рiзками 17-рiчну I. Паламаренко, пiсля чого вона через три днi померла.

У 40-х роках XIX ст. в Брусиловi з´явилися першi промисловi пiдприємства ­ шкiряний i винокурний заводи, де працювали крiпаки. Bci роботи тут виконувалися вручну. В 1848 роцi в мiстечку вже дiяли пивоварний, цегельний заводи та два водяних млина на рiчцi 3движ. 3 розвитком промислового виробництва розвивалася й торгiвля. У 40-50-х роках XIX ст. Брусилiв став одним з найбiльших торговельних мiстечок у повiтi. Сюди привозили з Полiсся лiсоматерiал, вироби з дерева, дьоготь, смолу, дубову кору, з пiвденних районiв України - сiль, вовну, солону рибу. Протягом року в мiстечку вiдбувалося 12 ярмаркiв та 26 торгів. Micцевi властi мали вiд торгiвлi великi прибутки. 3а ввiз товарів з кожного продавця стягувалося мито.

У 1852 роцi в Брусиловi було 416 будинків, у яких проживало 5288 чоловiк. У мiстечку дiяла аптека. Працювало парафiяльне училище, де один учитель навчав 19 учнiв.

Не полiпшилося економiчне становище селян i пiсля реформи 1861 року. 3а уставною грамотою 721 ревiзькiй душi, що належала помiщику Чацькому, видiлили 186 десятин присадибної, 1473 - польової та 129 десятин ciнокосної землi, за яку мали платити великий викул. Селяни помiщицi Свiрчевської одержали в користування 109 десятин землi. Надiл на ревiзьку душу становив трохи бiльше двох десятин. Така кiлькiсть землi не могла забезпечити достатку ciм´ї. Але й за цiєю середньою цифрою ховалося майнове розшарування, оскiльки на тяглий двiр видiлялося по 18 десятин, на пiший - лише 8. 112 дворiв користувалися тiльки городами.

Малоземельнi й безземельнi селяни, щоб якось жити, йшли на заробiтки до економiї чи на пiдприємства, кiлькiсть яких пiсля скасування кpiпацтва помiтно зросла. За даними 1900 року, в мiстечку було 43 чинбарнi, спирто­завод, 4 повстянi фабрики, 2 водянi, паровий та вiтряний млини, 4 кузнi, 2 слю­capнi майстернi.

<<< повернутися         

 

     

© 2007 "Брусилів-Онлайн". Усі права захищені. Пишіть нам на електронну пошту

Повне або часткове використання матеріалів дозволяється за умови посилання на "Брусилів-Онлайн" ( для Інтернет-ресурсів - наявність активного гіперпосилання на http://brusilov.org.ua/ ).
Адміністрація сайту не несе відповідальність за достовірність інформації рекламного характеру.
Адміністрація сайту не завжди поділяє думки авторів.
Авторські права на статті, твори літератури чи мистецтва, що представлені на цьому сайті, належать їх авторам.