Брусилів

Мiстечко лежить на торговельнiй дорозi iз Житомира в Київ бiля рiчки Здвиж. Назву свою мiстечко одержало вiд слова "брус", поскiльки воно завдячує своїм пiднесенням торгiвлi брусом i взагалi лiсом. Одне урочище на пiвнiчному заходi називається Батиїв, що натякає на дуже paннє iснування Брусилова, хоч у лiтописах дотатарського перiоду вiн не згадується. В першiй половинi XVI столiття він стає вiдомим тим, що з 1541 року перебуває в розпорядженнi Києво-Печерської лаври, пiсля того, як схимниця печерська Пелагея Брусилiвська заклала це своє село архимандриту Веніаміну в cумі 15 кiп литовських грошей (згідно з дослідженнями М. Максимовича архимандриту Іону Деспотовичу). В 1573 роцi означену суму повернув монастирю i вступив у володiння селом київський хорунжий Яцько Бутович (племiнник Пелагеї по батьку).

В 1574 роцi польський король Генріх IV надав цьому самому Бутовичу привiлей збудувати тут замок i заселить мiстечко для оборони земель Волинських вiд татар. А пiсля Брусилiв кiлька разiв зазнавав їхніх (татарських) набiгiв i коли накiнець був абсолютно спустошений, то король Стефан Баторiй для вiдновлення мiстечка i залучення в нього жителiв дав у 1585 роцi тому ж Бутовичу новий привiлей, яким надав жителям мiстечка Магдебурзьке право, а також дозволив мати по одному ярмарку в piк i торг кожного тижня.

Ще в 1641 роцi знаходимо Брусилiв у власностi Бутовичiв, без сумніву православних, про що свiдчить Євангелiє Євдокиї Семенiвни Бутович, яке до сих пiр зберiгається в однiй iз брусилiвських церков.

Через одруження із Маґдаленою Бутович місто Новий Брусилів дістався Юрію Голубу. Це був другий шлюб п. Маґдалени – в першому вона була за п. Павлом Стрибилем від котрого мала сина Стефана, що знаходився на опікунстві у дядьків.

5 листопада 1630 р., М. Голуб, разом із своєю сестрою Оленою Лішко ділять спадок за померлим батьком. Маґдалені дістаються маєтки: м. Новий Брусилів, сс. Морозівка та Дивин. Таким чином Брусилів опинився в "Голубщині". Фіксуємо Новий Брусилів, за п. Голубом у 1644 р.

Після Корсунської перемоги армії Гетьмана Зиновія Хмельницького, коли коронні війська покинули Київщину, татарська орда спрямувала туди свої загони у пошуках ясиру. Як оповідає очевидець тих подій Яким Єрлич, що на Київщині залишились самі селяни, які не були захищенні від татар – ні козаками, ні своїми панами. Орда йшла через Паволоч, Котельню, Брусилів і Радомишль. І тільки Юрій Голуб із власним загоном захищав брусилівщину і декілька тисяч в´язнів звільнив з полону. В заповіті, який склала Маґдалена Голуб у 1648 р., адже саме вона була власницею міста, Брусилів по її смерті (дата занесення до актових книг Житомира 1650 р., можливо і є датою смерті М. Голуб) передається її синові від першого шлюбу Стефану Стрибилю. (Олександр Алфьоров "Землеволодіння родини Голубів на Житомирщині кінця XVI ст. – першої половини XVII ст.", Інтернет-сайт http://www.haidamaka.org.ua)

читати далі >>>

1...   2...  3...  4...  5...  6...  7...  8...   9...  10...

Магдебурзьке право

Виписка про викуп Брусилова

Грамота на будівництво замку 1574

Брусилів в складі Київської Русі

Брусилів під владою Польщі

Брусилів і царська Росія

На березі Здвижа

Творімо історію разом! Якщо у Вас є інформація про історію селища Брусилів або будь-якого села Брусилівського району, додайте її на наш сайт.

Вам буде вдячне не одне прийдешнє покоління.