Адам Кисіль та інші Брусилівчани в Києво-Могилянський Академії

У гроні вихованців КМА почесне місце належить представникам Житомирщини або особам, які були міцно з нею пов’язані. Варто відзначити, що сам св. Петро Могила – засновник КМА неодноразово бував на Житомирщині і підтримував міцні контакти з православним духовенством, українськими шляхетськими родами, православними братствами краю. Ще в часи існування Київської лаврської школи, заснованої Петром Могилою у 1631 р., при ньому згуртувалася талановита молодь, серед яких були вихідці з Житомирщини двоюрідні брати Григорій і Стефан Трипільські, шляхтичі з Овруччини. Вони брали участь у написанні збірника віршів на пошану Петру Могилі “Євхаристіон”, виданий у Києві у 1632 р. Стефан, як і його родич Остап Трипільський, загинули під час Національно-визвольної війни українського народу 1648-1658 рр., воюючи однак на польському боці. Ймовірно з Житомирщиною були пов’язані їхні співавтори – шляхтичі Стефан Стрибиль, Мартин Сурин, Василь Сущанський-Проскура, Теодор Сусло, а також представник непривілейованого класу Василь Чудновець. Польськомовний панегірик Петру Могилі “Пам’ять слави…”(“Mnemosinon” К., 1633) був написаний Георгієм, Іоанном та Адамом Тишами (Тишами-Биковськими), які були серед (студентів) одними з перших спудеїв (студентів) об’єднаного Києво-Могилянського колегіуму (1632). Ці брати воювали на польському боці в роки Національно-визвольної війни українського народу, причому Адам потрапив у полон до українських повстанців у Ходоркові. Не виключено, що вони доводилися ріднею Михайлу Тиші, звягельському полковникові повстанців (1648-1651), який у 1651 р. перейшов на бік Речі Посполитої. Одним з найвідоміших покровителів КМА був відомий дипломат “Адам з Брусилова Кисіль”, котрому, як і деяким іншим особам, св. Петро Могила довірив опіку над КМА своїм заповітом 1647 р. До речі, А. Кисіль (1600-1653) часто бував у Житомирі та на Житомирщині, зокрема брав активну участь у житомирських сеймиках Київського воєводства у 20-х рр. ХVІІ ст.

Матеріали, які стосуються останнього періоду історії КМА, є краще опрацьованими і навіть систематизовані у фундаментальному енциклопедичному виданні “Києво-Могилянська Академія в іменах”. (К., 2001). Вони зокрема засвідчують, що відомий співак і вихованець КМА Гнат Савович Орловський (1770 – після 1809) народився у Брусилові в сім’ї кріпака-вчителя, який належав родині графа Тадеуша Чацького, відомого польського політичного й культурного діяча. Г. Орловський навчався в КМА у 1803-1805 рр., викупившись на волю. Потім він співав у хорі Києво-Печерської лаври, у 1809 р. прийняв чернечий постриг, після чого всі відомості про нього зникають. З тих же країв походив і Йосип Федорович Калинський - Геліта (1792-1858), який народився в сім’ї дяка с. Соловіївка (суч. Брусилівського р-ну). Після закінчення КМА, він поступив у 1813 р. до Петербурзької Медико-Хірургічної Академії, здобув фах офтальмолога (1817). Потім він викладав у цій же академії, був її професором, видавцем професійного часопису (“Военно - медицинский журнал”). Він брав також участь у ліквідації епідемій холери, був лікарем при російській дипломатичній місії у Персії (1828-1829 рр.).

(Джерело: "Храм Живоносного Джерела" http://hram.kiev.ua/print.php?id=1748)

<< повернутися назад