"Стефан, Божою милістю король Польський, надає цю грамоту Яцьку Бутовичу на відбудову містечка Брусилова і надання Брусилову Магдебурзького права."
(дано у Варшаві на сеймі вільнім, дня сімнадцятого лютого, року 1585)

Брусилівський час  

УКР

РОС

ENG

  ІСТОРІЯ
 

СТАТТІ ПРО ІСТОРІЮ

Віктор Ткаченко "Про голодомор і історичну пам´ять"
Лист члена ЛКСМУ Г. І. Ткаченка Секретарю ЦК КП(б]У С. В. Косіору
В.З. Савченко "Де ж той Здвиженськ?"
В. Кисіль "Брусилів в складі Київської Русі"
В. Кисіль "Брусилів під владою Польщі"
В. Кисіль "Брусилів і царська Росія"
О.М. Іващенко "Брусилівський район напередодні Великої Вітчизняної війни"
О.М. Іващенко "Початок війни, та організація підпілля на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Підпільна та партизанська боротьба на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (1 частина)"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (2 частина)"
 
 

 

Брусилівський район напередодні Великої Вітчизняної війни

Напередоднi Великої Вітчизняної війни Брусилівський район межував на сходi з Київською областю, на пiвднi з Корнинським (нинi Попільнянським), на заходi з Коростишівським, на північному сходi з Радомишльським районами. Розмiщений на перебiгу з Лiсостепу в Полicся, район охоплював територiю 0,6 тис. кв. км.

Незадовго до вiйни в районi проживало понад 27 тисяч чоловiк, якi мешкали в селах. Абсолютну бiльшiсть населення становили українцi. Разом з ними тут проживали євреї, росiяни, поляки, нiмцi.

Брусилiвський район icторично мав добрi традицiї щодо розвитку охорони здоров´я людей, освiти й культури. В 1940 роцi тут дiяли лiкарня на 60 мiсць, полiклiнiка, амбулаторiя, пологовий будинок, аптека, в яких працювало 6 лiкаpiв i 20 чоловiк середнього медичного персоналу.

Вагомих успiхiв було досягнуто в галузi культурного будiвництва. В 31 школi вci дiти шкiльного віку здобували oсвіту i брали активну участь в рiзних гуртках, якi працювали в кожнiй школi. Лише в Брусиловi в двох середнiх школах 35 учителiв навчали 967 учнiв. Осередками культури на селi стали 59 бiблiотек, якi вiдвiдували 7 тисяч читачiв. Найкращою на Житомирщині вважалася бiблiотека села Вотодиї, актив якої складався з 520 читачiв.

У сiльських клубах, особливо Брусилова, Мiстечка, Приворiття цiкаво й змiстовно працювали колективи художньої самодiяльностi. Великою популярнicтю в населення користувалися вистави драматичного театру, що дiяв у районному центрi. В побут жителiв почало входити радiо i кіно. В 1940 році в Брусилові був збудований кінотеатр на 500 місць, двiчi на мiсяць у кожному селi пересувні бригади демонстрували кiнофiльми. 3 1938 року в райцентрi почав працювати радiовузол, проводилася телефонiзацiя населених пунктiв району.

3мiстовною була пiдготовка молодi до захисту Вiтчизни. В хатах оборони, якi працювали майже в ycix селах, юнаки i дiвчата оволодівали вiйськово-прикладними видами спорту. 600 чоловiк молодi були об´єднанi в 35 opганiзацiях Tcoaвiaxiму. Добре працювали низовi осередки цього товариства в селах Соловiївка, Старицьке. У лютому 1941 року 49 лижних команд району успiшно склали норми за комплексом ГПО. Дедалi популярнiшим серед молодi ставав фiзкультурний рух, масового характеру набрали кросові змагання, олiмпiади. В тpaвні 1941 року лише в гiмнастичних змаганнях взяли участь 932 юнаки i дiвчини. Найкращих результатiв добилися команди сiл Болячiв, Вiльшка, Осiвцi.

Перед вiйною промисловiсть району була представлена кiлькома невеликими пiдприємствами та 9 промисловими артiлями, що мали мiсцеве значения i розвивалися на місцевiй сировинi. Серед них маслозавод, цегельний завод, що виробляв цеглу й черепицю, млин, невелика електростанцiя, друкарня. Найбiльшою промартiллю була "Червоний торфяник".

Клiматичнi умови району сприяли вирощуванню зернових, кормових культур, зокрема червоної та білої конюшини, за що район часто називали "конюшинним Донбасом". 55 мiсцевих колгоспiв займалися розведенням великої рогатої худоби, вiвчарством, свинарством, кожний iз них мав по чотири ферми, а дев´ять колгоспiв мали ще й конеферми. Багато колгоспiв спецiалiзувалися на вiвчарствi й добивалися неабияких успiхiв у розведеннi овець цигайської породи. Так, артiль "16-рiччя РСЧА" з Брусилова протягом 1937-1938 pоків отримувала в середньому по 136 ягнят на 100 вiвцематок. Ще кращих результатiв добився Ф. Г. Булаєнко - вiвчар з Романiвки, який у 1939 роцi отримав на 100 вiвцематок 153 ягняти. Поголiв´я рогатої худоби в 1940 роцi зросло в районi на 29,2 відсотка порiвняно з попереднiм роком, а овець на 22,6 відсотки. У 1939 роцi три з чотирьох колгоспiв Брусилова були учасниками Всесезонної сiльськогосподарської виставки й занесенi до 11 книг пошани, а в наступному роцi вже 196 колгоспникiв району брали участь у виставцi, з яких 14 були нагородженi медалями.

Отже трудiвники району в передвоєннi роки досягли значних результатiв у своїй працi, не дивлячись на складне моральне становище в країні та атмосферу пiдозрiлостi й пошуку "Bopoгів народу".

(Автор: О.М.Іващенко "Книга пам´яті Брусилівського району")

<< повернутися назад

 

     

© 2007 "Брусилів-Онлайн". Усі права захищені. Пишіть нам на електронну пошту

Повне або часткове використання матеріалів дозволяється за умови посилання на "Брусилів-Онлайн" ( для Інтернет-ресурсів - наявність активного гіперпосилання на http://brusilov.org.ua/ ).
Адміністрація сайту не несе відповідальність за достовірність інформації рекламного характеру.
Адміністрація сайту не завжди поділяє думки авторів.
Авторські права на статті, твори літератури чи мистецтва, що представлені на цьому сайті, належать їх авторам.