Биків

Село пережило часи пiднесення i часи занепаду. На його територiї проходили бойовi дiї громадянської вiйни (1918 - 1921 рр.). Воно було окуповане австро - нiмецькими вiйськами. Не обiйшло стороною людей i страхiття голодомору (1932 - 1933 рр.).

Окупований 28 липня 1941 року. Визволений 26 грудня 1943 року. На каторжних роботах в Нiмеччині було 40 чоловік, спалено та зруйновано 10 будiвель колгоспу та колгоспникiв.

(Надано: Г. Гуменюк)

Людей змушували йти в колгосп

Світельська Марія Семенівна,
1907 р. н.
(с. Биків)

У 1932 році мені було 25 років. Я добре пам’ятаю, що таке голод, причиною якого, на мою думку, було те, що влада забрала вирощений непоганий врожай. Його забрали так звані „комнезами”.

Ті, що відбирали зерно, документів ніяких не показували. Якщо людина добровільно віддавала зерно, то її не карали, а якщо знаходили приховане, то погрожували,  навіть били.

Заховані продукти шукали спеціальними штиками. До хати приходили бригадами. Це були чужі люди у цивільному. Заховати продукти харчування було неможливо. Забирали навіть зварене у горщиках.

Тим, хто працював у колгоспі, їсти не давали, а виділяли тільки біб косарам.

Забирали все: одяг, худобу, розбирали хати і їх продавали.

Був такий Закон „Про п’ять колосків”. Ішов чоловік з лісу, зайшов на поле, нарізав колосків за, що і потрапив у неволю.

Людей змушували йти в колгосп, забираючи у них худобу та сільськогосподарський реманент.

Забирати урожай приходили у будь – який час. Бувало на день по 5 – 10 разів.

Коли не стало, що їсти, люди стали пухнути з голоду і вмирати.

Не голодували у селі ті, хто був колгоспним „начальником” і ті хто їм допомагав.

Люди їли хрін, щавель, лободу верес. Товкли або перетирали жолуді та пекли млинці. Навіть викопували дохлих тварин і їли.

Була в нашому селі така жінка, що зарізала своїх дітей і поїла їх.

Померлих від голоду хоронили на кладовищі в одну яму. Скільки і кого, я не пам’ятаю.

Був спеціально призначений чоловік, який звозив померлих на кладовище.

За часів радянської влади ніхто не згадував померлих з голоду,

На жаль у селі і досі не встановлено знака, щоб нагадував сельчанам про голодомор, що винищив десятки їхніх односельчан.

Винним у загибелі багатьох людей під час голодомору вважаю тодішню владу і Сталіна.

Свідчення записала бібліотекар
Биківської сільської бібліотеки
Ущаповська Г.В.

Пiд час Великої Вiтчизняної вiйни 83 чоловiки воювали проти нiмецько-фашистських загарбникiв, 68 нагороджено орденами i медалями, 47 чоловік загинуло на вiйні. На їх честь у селi в 1964 роцi встановлено пам´ятник.

Книга пам´яті села Биків

Биків сьогодні >>>

Творімо історію разом! Якщо у Вас є інформація про історію селища Брусилів або будь-якого села Брусилівського району, додайте її на наш сайт.

Вам буде вдячне не одне прийдешнє покоління.