"Стефан, Божою милістю король Польський, надає цю грамоту Яцьку Бутовичу на відбудову містечка Брусилова і надання Брусилову Магдебурзького права."
(дано у Варшаві на сеймі вільнім, дня сімнадцятого лютого, року 1585)

Брусилівський час  

УКР

РОС

ENG

  ІСТОРІЯ
 

СТАТТІ ПРО ІСТОРІЮ

Віктор Ткаченко "Про голодомор і історичну пам´ять"
Лист члена ЛКСМУ Г. І. Ткаченка Секретарю ЦК КП(б]У С. В. Косіору
В.З. Савченко "Де ж той Здвиженськ?"
В. Кисіль "Брусилів в складі Київської Русі"
В. Кисіль "Брусилів під владою Польщі"
В. Кисіль "Брусилів і царська Росія"
О.М. Іващенко "Брусилівський район напередодні Великої Вітчизняної війни"
О.М. Іващенко "Початок війни, та організація підпілля на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Підпільна та партизанська боротьба на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (1 частина)"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (2 частина)"
 
 

 

Початок війни, та організація підпілля

Мирну працю жителiв району перервав напад нiмецько-фашистських загарбникiв на нашу країну. Вiйна стала найважчим випробуванням для трудящих Брусилiвського району. За два першi тижнi вiйни добровiльно i в порядку мобiлiзацiї на фронт було направлено 2756 жителiв, серед яких україці становили 2649 чол., поляки - 52, росiяни - 20, евреї - 21, представники iнших нацiональностей - 14.

Водночас iз проведенням мобiлiзацiї до армiї в районi був створений винищувальний батальйон, до складу якого увiйшли колгоспники, робiтники, службовцi, що володiли зброєю. Очолив його вчитель Ю. Я. Грушецький. В 55 колгоспах, 2 МТС, 5 пiдприємствах були cтворені групи сприяння винищувальному батальйону. Вони охороняли важливі об´єкти, спостерiгали за повiтрям, вели боротьбу з диверсантами. Страшний подих вiйни жителi Брусилова та навколишнiх сiл вiдчули пicля бомбардування фашистами вiйськового аеродрому, що розмiщувався поблизу Брусилова.

Гiтлерiвцi вдерлися на територiю Житомирщини на початку липня 1941 року, а з 9 липня почалася окупацiя Брусилiвського району. Винятковий героїзм та мужнicть виявили бiйцi і командири 28-ї гipськострiлецької та 135-ї стрiлецької дивiзiй, якi прагнули оволодiти шосе Житомир-Київ. Бiйцi 144-го стрiлецького полку пiд командуванням молодшого лейтенанта Д. І. Шепеленка зумiли прорватися на шосе бiля села Ставище й нанести раптовий удар по ворогу. Зав´язався жорстокий бiй, який точився протягом всього дня 16 липня. Наслiдком бою був 31 пiдбитий ворожий танк. Бiльшiсть бiйцiв загинули смертю хоробрих, а поранений Д. І. Шепеленко з останньою зв´язкою гранат кинувся пiд фашистський танк i знищив його ціною власного життя. Це був останнiй оборонний бiй на брусилiвськiй землi. Радянськi вiйська змушенi були вiдступити.

Протягом двох pоків, п´яти мiсяцiв i 15 днiв окупантн прагнули запровадити на територiї району "новий порядок", який супроводжувався страшним пограбуванням i масовим знищенням мирних жителів. За цей час гітлеровці вивезли до Нiмеччини 1 мiльйон 200 тисяч пудiв зерна, 3489 голiв великоi рогатої худоби, 4,5 тисячi свиней, понад двi тисячi овець. Вони також вивезли до своєї країни i примусили працювати на каторжних роботах 2359 юнакiв i дiвчат, закатували й розстрiляли 519 чоловiк мирного населення та вiйськовополоненних. Серед закатованих І. Я. Криворотенко – Голова Брусиловської сільської Ради, чотири брати Ткаченки iз села Покришева, а вчителя з села Романiвки Василя Веселовського фашисти живим закопали в землю.

Незгоду й протест з режимом окупантiв жителi району почали виявляти вiдразу з прииходом гiтлерiвцiв. Однак ця боротьба набрала органiзованого характеру на початку 1942 року, коли в сiчнi з iнiцiативи П. С. Макаренка, Т. А. Любашенка, К. К. Микитенка в Брусиловi була створена пiдпiльна органiзацiя "Радянськi патрiоти". Майже одночасно, в селi Карабачин семеро вiдважних людей об´єдналися в пiдпiльну органiзацiю на чолi з В. А. Ткаченком. До травня цi органiзації дiяли самостiйно, а потiм об´єдналися в одну з утворенням єдиного центру пiд керiвництвом П. С. Макаренка. Вiдтепер розпочалася органiзацiя пiдпiльних групп у селах району.

(Автор: О.М.Іващенко "Книга пам´яті Брусилівського району")

<< повернутися назад

 

     

© 2007 "Брусилів-Онлайн". Усі права захищені. Пишіть нам на електронну пошту

Повне або часткове використання матеріалів дозволяється за умови посилання на "Брусилів-Онлайн" ( для Інтернет-ресурсів - наявність активного гіперпосилання на http://brusilov.org.ua/ ).
Адміністрація сайту не несе відповідальність за достовірність інформації рекламного характеру.
Адміністрація сайту не завжди поділяє думки авторів.
Авторські права на статті, твори літератури чи мистецтва, що представлені на цьому сайті, належать їх авторам.