Село при Києво-Брестському шосе за 64 версти від Києва. Шосе перетинає в цьому місці струмок, що тече в річку Здвиж. Село Ставища роздiляється на дві половини або кутки, із яких один називається Ставища, а другий - Високе.

Жителiв обох статей в обох частинах православних 1180 i римських католикiв 120. В 1783 роцi нараховувалось 672.

За переказами, Ставища в давнину називалися Ковбижем i знаходилися дещо схiднiше в урочищi i нинi вiдомому пiд своїм стародавнiм іменем (Ковбиж), де мiститься давня криниця, признаки великих ставів, багато земляних бугрiв та pовів, а при оранцi полiв постiйно трапляються куски цегли, глиняного посуду, скло та залiзнi речi. Нещодавно в урочищi цьому збудований станцiйний будинок. Жителi розповiдають, що Ольга-княгиня, повертаючись iз Древлянської землi, зупинялася в Ковбижi, великому городi, якого нинiшнi Ставища i Небелиця були крайнiми частинами. В Актах про козакiв розповiдасться, що в листопадi 1684 року полiськi козаки iз польської шляхти Ян Котарський та Володимир Ловицький, зiбравши 300 чоловiк i заволодiвши з ними селом, взяли силою iз жителiв контрибуцiю в кiлька десяткiв злотих. Звідси варто зробити висновок: а) що Високе, нинішнє Ставище, в той час було невелике і бідне село; б) що воно в кінці XVIIстоліття належало якомусь Ставиському.

Ставища в 1763 роцi належали Iосифу Дев´ятковському, котрий письмово закрiпив за церквою її. Через 20 pоків село вже належало Войцеху Понiнському, пiдстаростi Луцькому. Тепер причислясться до маєтності князя Гедройця.

Церква в iм´я 3iшестя Святого Духа збудована в 1789 роцi, замiсть попередньої, в 1752 роцi зведеної, на мicцi ще древнiшої, землі має 38 десятин. До приходу її зачисленi двоє сiл того ж володiння: Раковичi та Paївка.

Матеріали Станіслава Губерначука за книгою Леонтiя Похилевича "Сказанiя о насєльонних мєстностях Кiєвской губернiї". Книга видана у 1864 та перевидана iз доповненнями у 1887 роках.

Окуповане 10 липня 1941 року. Визволене 10 листопада 1943 року. Вдруге окуповане 27 листопада 1943 року. Остаточно визволене 26 грудня 1943 року. Вигнано окупантами на каторжнi роботи в Нiмеччину 90 чоловiк, закатовано та розстрiляно 7 чоловiк, спалено та зруйновано 77 будiвель колгосny та колгоспникiв.

Книга пам´яті с. Високе

У роки Великої Вiтчизняної вiйни 165 жителiв села воювали проти нiмецько - фашистських загарбникiв, 95 чоловiк нагороджено орденами i медалями, 90 чоловік загинуло смертю хоробрих.

У 1967 роцi в центрi села споруджено Обелiск Слави i пам´ятник.

Творімо історію разом! Якщо у Вас є інформація про історію селища Брусилів або будь-якого села Брусилівського району, додайте її на наш сайт.

Вам буде вдячне не одне прийдешнє покоління.