"Стефан, Божою милістю король Польський, надає цю грамоту Яцьку Бутовичу на відбудову містечка Брусилова і надання Брусилову Магдебурзького права."
(дано у Варшаві на сеймі вільнім, дня сімнадцятого лютого, року 1585)

Брусилівський час  

УКР

РОС

ENG

  ІСТОРІЯ
 

СТАТТІ ПРО ІСТОРІЮ

Віктор Ткаченко "Про голодомор і історичну пам´ять"
Лист члена ЛКСМУ Г. І. Ткаченка Секретарю ЦК КП(б]У С. В. Косіору
В.З. Савченко "Де ж той Здвиженськ?"
В. Кисіль "Брусилів в складі Київської Русі"
В. Кисіль "Брусилів під владою Польщі"
В. Кисіль "Брусилів і царська Росія"
О.М. Іващенко "Брусилівський район напередодні Великої Вітчизняної війни"
О.М. Іващенко "Початок війни, та організація підпілля на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Підпільна та партизанська боротьба на Брусилівщині"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (1 частина)"
О.М. Іващенко "Бої за визволення Брусилівського району (2 частина)"
 
 

 

Бої за визволення Брусилівського району (2 частина)

У листопадових оборонних боях 1943 року на Брусиловській землi на смерть стояли пiхотинцi, танкicти, сапери, але особливу мужнiсть виявили артилеристи. 21 листопада в бою бiля села Озеряни (нинi Нові Озеряни) артилеристи 12-го винищувального протитанкового артилерiйського полку вiдбивали атаку за атакою фашистських танків. 24-рiчний гарматний майстер 6-го батальйону молодший сержант Іван Норкін замiнив пораненого навідника i пiдбив 8 ворожих танків i 3 автомашини з пiхотою. В наступному бою він знищив ще один танк i взвод гiтлерiвцiв, за що був удостоєнний звання Героя. У полi бiля села Озеряни позиції 2-ої батареї того ж самого полку безперервно атакували ворожi "тигри" й «пантери». При черговiй атацi командир батареї вирiшив пiдпустити фашистські танки на близьку вiдстань, щоб розстрiлювати їх прямою наводкою. Головний танк iшов прямо на гармату, де навiдником був 22-рiчний сержант Iван Пореченков. Перший пострiл влучив прямо в цiль. Слiдом запалали ще три танки. Ворог не витримав i повернув назад, однак перепочинок був короткочасним. Нова ворожа атака - i 50 танків посунули на батарею. Та вiдважнi винищувачi не завагалися. Бiй тривав кiлька годин. З усієї гарматної прислуги боєздатним лишився один Пореченков. Він сам підносив снаряди, заряжав і розряжав гармату. Навіть тяжко пораненним вiдважний боєць продовжував вести бiй i зумiв пiдірвати ще два танки. Уродженець Псковськоi областi, Іван Пореченков загинув, грудьми перегородивши шлях фашистам на Київ. Похований він у братськiи могилi села Нові Озеряни. Йому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Водночас у ходi оборонних боїв радянськi вiйська вели пiдготовку до контрнаступу. На кiнець грудня 1943 року вона була завершена. Одним iз напрямкiв Житомирсько-Бердичівської наступальноi операцii став Брусилiвський. Згiдно плану операцii саме з Брусилова, в обхiд лісистої і заболоченної мicцевостi Коростишiвського району через Корнин, Ружин радянськi війська мали прорватися до Козятина, захопити залізничний вузол, через який йшло постачання нiмецьких вiйськ на Україні. Наступ почався 24 грудня о 8 годинi 15 хвилин артилерiйською й авiацiйною канонадою по позицiях противника. Через 50 хвилин сiмнадцять стрiлецьких дивiзій першого ешелону при пiдтримцi танків 1-ої танкової армії перейшли в наступ.

Рубiж сiл Старицьке й Яструбенька ворог перетворив у мiцну оборону, яку вдалося прорвати воїнам 305-ї й 107-ї стрiлецьких дивiзiй. При цьому ворог вчинив вiдчайдушний опір. Долаючи його, мужнicть i вiдвагу виявили сотнi бiйцiв й офiцерiв, зокрема заступник командира батальйону 504-го стрiлецького полку старший лейтенант Л. Т. Семенов. У найкритичнiший момент бою, коли успiх наступу вирiшувала смiлива атака, він першим кинувся на ворожi укріплення, залучивши весь батальйон. Атака переросла в рукопашний бiй, в якому противник зазнав поразки. Особисто Л. Т. Семенов за допомогою гранат знищив двi кулеметні обслуги й гармату. За хоробрicть й смiливicть його було нагороджено орденом Богдана Хмельницького.

Частини 107-ї, 183-ї, 305-ї, 389-ї стрiлецьких дивiзiй повели бiй за Брусилiв, але зустрiли сильний опiр окупантiв. Спроба швидко оволодiти районним центром успiху не малa. На допомогу стрiлецьким дивiзiям пiд Брусилiв був перекинутий дивiзiон 101-ї гаубичної артилерiйської бригади, який обрушив на ворожi укрiплення сотнi снарядiв. Опiр нiмецько-фашистських вiйськ був зломлений, i в нiч на 25 грудня 1943 року центр району визволено.

Бiй за визволення села Соловіївки вели воїни 100-ї cтрілецької дивiзii. Противник спробував контратакувати пiхотою з 12 танками. Коли головний ворожий танк наблизився до позицiї кулеметної обслуги, її командир рядовий В. Г. Тихонов, уродженець Білгородської областi, iз зв´язкою гранат кинувся йому назузстріч. Вiдважний кулеметник пiдiрвав ворожий танк, але при цьому загинув i caм. Йому посмертно присвоено звання Героя Радянського Союзу.

Справжнiй героiзм виявили танкісти 44-ї i 45-ї гвардiйських танкових бригад пiд час визволення брусилiвської землi. Так, 24 грудня командир 125-го танкового батальйону 44-ї гвардiйської танкової бригади майор П. І, Орєхов одним iз перших увiрвався в с. Гнилець (нинi Долинiвка), розгромив цiлу ворожу колону: 12 гармат i 10 автомашин були знищено та в полон взяли 50 гiтлерiвцiв. Розвідувальна група передового загону тієї ж бригади пiд керiвництвом лейтенанта Г. С. Петровського вiдбила численi контратаки противника в районі села Гнилець.

За перший день наступу радянських вiйськ на Брусилівщину були визволенi села Лазарівка, Морозiвка, Соловіївка, Дiбрiвка, Хомутець, Вільшка, Дивин. Пiзно вночі Маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков доповiдав у Ставку Головнокомандуючого про результати першого дня наступу: "Прорив оборони противника в районі Брусилова армiями Леселідзе, Москаленка i лiвим флангом Гречка - здiйснено". Наступного дня (25 грудня 1943 року) вся територiя Брусилівського району була очищена від німецько-фашистських загарбників.

Після звiльнення району до лав діючої армії з числа його жителiв було призвано близько 1000 чоловік, з яких українці становили, абсолютну більшість. Вiдступаючи, гiтлерiвцi пiсля себе залишили страшну картину. Вони зруйнували Будинок культури, Палац пiонерів, двоповерхову середню школу, млин, МТС в районному центрi, 40 тваринницьких господарств, майно вcix колгоспів.

(Автор: О.М.Іващенко "Книга пам´яті Брусилівського району")

<<< повернутися         

 

     

© 2007 "Брусилів-Онлайн". Усі права захищені. Пишіть нам на електронну пошту

Повне або часткове використання матеріалів дозволяється за умови посилання на "Брусилів-Онлайн" ( для Інтернет-ресурсів - наявність активного гіперпосилання на http://brusilov.org.ua/ ).
Адміністрація сайту не несе відповідальність за достовірність інформації рекламного характеру.
Адміністрація сайту не завжди поділяє думки авторів.
Авторські права на статті, твори літератури чи мистецтва, що представлені на цьому сайті, належать їх авторам.