ПЕТРО ФЕДОРОВИЧ МАРТИНЕНКО
(26.01.1936)

Мартиненко Петро Федорович народився 26 січня 1936 року в с. Осівці Брусилівського району Житомирської області в селянській родині.

Свою трудову діяльність розпочав 1954 року в Нижньому Тагілі, працюючи помічником тракториста будівельного тресту.

Проходив строкову військову службу 1955-58 рр. на Чорноморському флоті.

1963-65 рр. - аспірант, 1965-71 - викладач, старший викладач, доцент кафедри міжнародного права та іноземного законодавства Київського університета ім. Т.Шевченка.

1971-76 - доцент публічного права Центрально-Африканського університету м.Бангі, Центрально-Африканська Республіка.

1976-92 - доцент кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства, професор факультету міжнародних відносин і міжнародного права, заступник директора Інституту міжнародних відносин Київського університету ім. Т. Шевченка.

1992-96 - завідувач кафедри порівняльного правознавства Київського університету ім. Т.Шевченка.

1990-96 - головний  науковий консультант, Секретаріат Верховної Ради України.

У 1992—1993 роках входив до складу Колегії з питань правової політики Державної думи України.

У 1992—1996 роках був заступником Представника України у "Венеціанській Комісії" Ради Європи.

У вересні 1996 року Указом Президента України призначений суддею Конституційного Суду України. З 17.02.2001 року припинив повноваження судді Конституційного Суду України

Кандидат юридичних наук.

Нагороджений Орденом "За заслуги" ІІІ ст. (1996 р.) і II ст. (2001 р.)

Автор та співавтор більш як 160 наукових праць, серед яких монографії, підручники, навчальні посібники з питань конституційного права, міжнародного публічного права, порівняльного правознавства.

Мартиненко П.Ф. брав участь у розробці низки законопроектів, зокрема Закону про мови в УРСР, Концепції Договору про Співдружність Суверенних Держав, Декларації про державний суверенітет України, Конституції України, Закону про Конституційний Суд України.

Як експерт МЗС України працював над проектами Європейської Конвенції з питань громадянства та Європейської Хартії регіональних та міноритарних мов, що розроблялись у Раді Європи.

Володіє французькою, чеською, анґлійською мовами.

Більше про Петра Федоровича Мартиненка читайте в статті
С. Орункаєва "Ренесанс професора Мартиненка"