"Історія української літературної мови"

Це одна з етапних праць ученого, яка за радянських часів вважалася особливо крамольною. В історичному розрізі, доступно і переконливо автор показав усьому світові той воістину тернистий шлях, яким пройшла українська мова в умовах століть заборон, утисків і обмежень, дослідив феномен незнищенності її, як "душі нації", "найціннішого скарбу" народу. Водночас переконливо спростовуються необґрунтовані теорії щодо "ісконного єдінства русскіх наречій" і спільної мовної колиски для української, білоруської та російської мов.

читати книгу >>>

"Історія українського друкарства"

Видана 1925 р. (у Львові) монументальна праця визначного діяча українського відродження Івана Огіенка «Історія українського друкарства» більше ніж шість десятиліть зберігалася в бібліотечних спецсховах і тому практично була недоступною навіть для фахівців.

У книзі переконливо й аргументовано простежується не лише розвиток специфічної друкарської галузі в Україні від початків її заснування, а й доля самої української культури, непроста, почасти трагічна історія українського друкованого слова, яке в умовах заборон, обмежень усе ж пробивалося до читача, будило його думку, піднімало народ з колін.

читати книгу >>>

"Українська церква: Нариси з історії Української Православної Церкви"

Коли розпочалося християнство в Україні? Коли світ віри Христової досяг і нашої землі й нашого народу, що споконвіку замешкував її? Звичайно маємо на все це відповідь таку, що Христову віру нашому народові прищепив перший князь наш Володимир Святославович року 988-го. Такий погляд дуже поширений у нас, але погляд цей не відповідає дійсному стану справи. Один із перших великих князів українських, Володимир, дійсно перемінив стару віру українську на нову, на християнство, зробив це відкрито й офіційно і змусив і підданий народ свій до того самого. Отже, за князя Володимира в Україну вже офіційно занесено християнство, і з того часу воно стало офіційною вірою нашої тодішньої української держави. Але виникають найрізніші питання — чи ж християнство появилося в Україні лише за князя Володимира, чи, може, було тут і до нього? Чому власне за Володимира прийшла потреба змінити віру батьків своїх на іншу? Адже ж ми не жили за якоюсь камінною стіною, ми ж сходилися тоді з різними західними народами, що віддавна були вже християнами,— чи ж не могла зайти до нас віра Христова й значно раніше Володимира?

читати книгу >>>

"БІБЛІЯ" (переклад митрополита Іларіона)

¹ На початку Бог створив Небо та землю.
² А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.
³ І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло.
⁴ І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви.
⁵ І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший.
⁶ І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою.
⁷ І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так.
⁸ І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок день другий.
⁹ І сказав Бог: Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний. І сталося так.
¹⁰ І назвав Бог суходіл: Земля, а місце зібрання води назвав: Море. І Бог побачив, що добре воно.
¹¹ І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так...

читати книгу >>>

"Костянтин Костянтинович Острозький"

Князі Острозькі вже здавна були найбагатші володарі Литви й України. Вони мали в своїм володінні 24 міста, 10 містечок і багато сот менших сіл та осель. Річний дохід князів Острозьких сягав величезної на ті часи суми — понад мільйон доларів. Таке незчисленне багатство рано поставило князів Острозьких на перше місце в Литві й Польщі серед інших старих українських бояр.

Острозьким належали на Волині міста: Остріг, Володимир, Заслав і інші. По цих величезних маєтках Острозькі мали понад 600 церков, і всіма ними опікувалися, багато з них самі поставили. Було в Острозьких і десять православних монастирів, а саме: Степанський, Дорогобузький, Лубенський Преображенський, Хрестовоздвиженський, Чернчицький під Луцьким, Підборецький Лубенського повіту, Татаринецький на Крем´янеччині, Дубищенський Старокостянтинівський, Троїцький Острізький й ін.

Князі Острозькі тим і славні були, що вони не тільки володіли величезними маєтками, але й були їхніми духовими правдивими опікунами і сильно християнізували їх, будували церкви, оздоблювали їх, пильнували про духовенство.

читати книгу >>>

 "ПРОМЕТЕЙ"

На тлі пануючих стереотипів гуманістично-напівокультного тлумачення "прометеїзму", на тлі декляративного протиставлення Прометея Христові устами персонажа драми Лесі Українки "В катакомбах" поема видатного діяча української діаспори пропонує "добре забуте старе" уцерковлююче прочитання давньогрецького міфу...

читати книгу >>>

"Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу."

У книзі славнозвісного професора Івана Огієнка викладено курс лекцій про історію виникнення, розвитку української культури, про її зв´язки та вплив на «московську», про те, що заважало народові нашому йти своїм, незалежним шляхом.

Чи ми ж справді маємо право на вільне життя, чи ми маємо право на ту автономію, якої так настирливо домагаємось ось уже більше двох віків? Чи народ наш — окремий народ, чи він має свою культуру — культуру оригінальну, своєрідну? Чи в минулому єсть у нього своя історія, своє життя? Чи справді нам потрібні окремі школи з нашою мовою, окремі університети, чи може це тільки наші вигадки, як про все це тепер кажуть несвідомі людей?

читати книгу >>>

"Чи "Слово о полку Ігореві"
справді згоріло?"

Велика патріотичність "Слова о полку Ігореві", що закликала всю Русь встати на поганих половців, встати "за обиду сего времени, за Землю Рускую, за рани Ігореви, буєго Святославлича", ця глибока патріотичність пригадана була під Совітами за час останньої Світової Війни, "Слово" ширили в сотнях тиєяч
примірників. За час з 1941-го року виявилося багато різних нових видань "Слова", появилося й багато нових дослідів його. 150-ліття (1795-1945) з дня знайдення рукопису "Слова" використано на глибше вивчення цієї перлини давньоукраїнської літератури.

читати >>>

ІНШІ ВІДОМІ ПРАЦІ ІВАНА ОГІЄНКА

«Огляд українського язикознавства» (1907)

«Український стилістичний словник» (1924)

«Чистота і правильність української мови» (1925)

«Кирило і Мефодій: їх життя і діяльність» (тт. 1-2, 1927-1928)

«Іконоборство» (1954)

«Візантія і Україна» (1954)

«Українська Церква за Б.Хмельницького. 1647-1657» (1955)

«Канонізація святих в Українській Церкві» (1965)

«Слово о полку Ігоревім» (1949; 1967)

«Тарас Шевченко»

«Свята Почаївська лавра»

«Українська патрологія»

«Легенди світу»